ФУНКЦИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ ИЗУЧЕНИЯ ЭЛЕМЕНТОВ АСУ

основної, базової, ведучою по відношенню до інших – семінарам, що дають додатковий матеріал. Нарешті, стимулююча функція форми організації учбових занять виявляється з найбільшою силою, коли відповідає особливостям віку дітей, специфіки розвитку їх психіки і організму. Так, лекційна форма своєю монотонністю здатна подавити в молодших школярах всякому пізнавальну активність. Тоді як урок – драматизація розповіді, що включає в дію уяву, мову, мислення, організм в цілому, стимулює їх бурхливу діяльність.

Функції методів навчання забезпечують навчально-виховну взаємодію вчителя і що вчаться. Їх єдність і своєрідність полягають в наступному. Пряма функція методів навчання полягає в передачі і організації засвоєння дітьми знань, формуванні їх світогляду. На основі знань методі забезпечують розвиток у умінь і навиків, що вчаться, закріплення їх в нервовій системі дитини як нервово-психічні утворення. Така пряма функція методів навчання полягає в забезпеченні розвитку у дитини людських сил: інтелектуальних здібностей, обдарованості, голосу, зору, нюху, слуху, фізичних сил, сенсорної, емоційної, вольовий сфер. Реалізація цих двох функцій в єдності забезпечує навчену, ідейно-етичне виховання і нервово-психічний розвиток дитини. Опосередковані функції навчання полягають у виробленні у школярів завдатків і основ культури розумової і фізичної праці – фундаменту для здійснення безперервної освіти, для розвитку в них прагнення до самоосвіти. Виховна функція методів навчання направлена на розвиток в дітях пізнавально-творчої активності. Ефективність процесу навчання і виховання багато в чому залежить від того, наскільки швидко і успішно дитина перетворюється з об’єкту дидактичних дій в суб’єкт пізнавальної діяльності. Приведення в рух за допомогою методів навчання всіх сутнісних сил школярів будить у них інтерес до змісту і проблем учбової діяльності, забезпечує успіх у вихованні пізнавальної активності

Таким чином, методи навчання як сукупність прийомів і способів повчальної взаємодії вчителя і що вчаться кореняться в різноманітних методах людського шукання істини і пізнавального спілкування. Вони науково педагогічно перетворяться на основі що пред’являються до них загальних вимог і є найважливішим механізмом здійснення процесу навчання, завдяки реалізації їх педагогічних функцій.

2. Структура процесу навчання.

Навчання як процесом є цілеспрямоване, організоване за допомогою спеціальних методів і різноманітних форм активна повчальна взаємодія вчителів і що вчаться.

Процес навчання має чітку структуру. Її провідним елементом є мета. Крім загальної і головної мети – передачі дітям сукупності знань, умінь і навиків, розвитку розумових сил вчаться – педагог постійно ставить перед собою приватні задачі по забезпеченню глибокого засвоєння школярами конкретної суми знань, умінь і навиків. Психолого-педагогічне значення мети полягає в тому, що вона організує і мобілізує творчі сили вчителя, допомагає відбирати і вибирати найефективніший зміст, методи і форми роботи. В учбовому процесі мета «працює» найбільш інтенсивно, коли її добре уявляє собі не тільки педагог, але і діти. Роз’яснення мети навчання дітям є могутнім стимулом їх пізнавальної діяльності.

Структурним елементом учбового процесу, навкруги якого розгортається педагогічна дія, взаємодія його учасників, є зміст соціального досвіду засвоюваного дітьми. В змісті виявляється найважливіша педагогічна суперечність: між величезними запасами суспільно-історичної інформації і необхідністю відбору з неї лише основ в цілях повчального пізнання. Щоб стати елементом учбового процесу, наукова інформація повинна бути педагогічно перероблений, відібрана з погляду її актуальності для життя в даних суспільно-історичних умовах, розвитку сутнісних сил дитини і з урахуванням можливостей

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные