Феномен игры в философских и культурологических концепциях первой половины XX в.

Перша половина XX сторіччя стала часом великого перелому в історії людства, що ознаменувався трансформацією майже всіх форм суспільного та індивідуального буття. Необхідність осмислення нових реалій викликала появу широкого філософського та наукового дискурсу, що звернувся до раніше недосліджених аспектів людської психіки (психоаналіз), суспільної поведінки (психологія мас), глобальної політики (геополітика), тощо. Разом з тим відбулося і переосмислення традиційних підходів до трактування форм людської діяльності - від її утилітарних проявів до рівня мистецтва.

Зокрема, одним із таких феноменів стала гра. Гра при поверхневому розгляді постає як форма неутилітарної діяльності, що не переслідує практичної мети. Гра досліджувалася в філософії та науці протягом багатьох століть, не стаючи предметом конкретного вивчення, будучи переважно аспектом, деяким дотичним моментом. У античні часи гра та похідні від неї терміни використовуються для характеристики явищ та процесів, що не мають утилітарного характеру, слугують цілям розваг (переважно інтелектуальних), не ведуть до корисного результату. Подібна ситуація зберігалася до XIX століття, коли у творах представників німецької філософії (І. Кант, Г. Гегель, Ф. Шеллінг, Ф. Шлегель, Ф. Ніцше) відбувається осмислення гри переважно як естетичного феномену, тісно пов'язаного з мистецтвом. Кінець XIX століття знаменується спробами створення перших теорій гри, у яких гра виноситься поза сферу естетичної діяльності і розглядається, як деяка навчальна діяльність, що імітує працю, готуючи людину до її виконання (В. Вундт, Г. Спенсер).

У філософських та культурологічних концепціях першої половини XX століття відбувається справжнє нове відкриття гри, що постає як універсальний спосіб людського буття, що не обмежується сферою естетичної чи навчальної діяльності. Найбільш значний внесок у розвиток саме такого розуміння гри вніс нідерландський дослідник Й. Хейзінга - автор фундаментальної праці «Homo ludens». Власна концепція гри, як способу людської життєдіяльності, була запропонована в ряді праць Х. Ортеги-і-Гассета. Оригінальною і досі дискусійною є ідея гри, викладена у філософсько-літературному творі Г. Гессе «Гра у бісер».

Очевидно, що еволюція трактування феномену гри у певному сенсі відображає об'єктивні тенденції суспільного життя і місце в ньому ігрової практики, значення якої у сучасному світі значно збільшилося. Отже, аналіз згаданих вище філософських та культурологічних теорій гри, як одного із способів організації людського буття, виявляється актуальним та практично значимим.

Сучасні автори переважно концентруються на визначенні загальних характеристик гри, «ігровій» історії людства, особливостях ігрової діяльності у сучасному світі, для чого і звертаються до зазначеної вище проблематики. У зв'язку з цим можна згадати роботи Ю

Богинської, Н. Зенкевич, М. Можейко, А. Макуліна, Л. Петросяна, Є. Сьоміної. Окремі дослідження присвячені проблематиці гри у роботах Й. Хейзінги (Д. Сільвестров), Г. Гессе (С. Авєрінцев, Є. Маркович). Отже, комплексний аналіз тенденцій розвитку філософських концепцій гри у першій половині XX століття на сучасному етапі не є доволі розповсюдженим.

Таким чином, мета даної робот полягає у виділенні загальних тенденцій філософського та культурологічного дискурсу у дослідженні феномену гри у першій половині XX століття на прикладі теорій Й. Хейзінги, Х. Ортегі-і-Гассета та Г. Гессе.

Найзначнішою заслугою Й. Хейзінги можна вважати те, що йому вдалося обґрунтувати ігрову концепцію культури, довівши, що переважна частина основних культурних феноменів має своєю підставою гру, що гра передує культурі. Сама мова виступає як гра: «. . . людство знов і знов творить своє вираження буття, інший вигаданий світ поряд із світом природи»[5,с. 24]. Разом з тим, характеризуючи гру, Хейзінга говорить про її надлишковий характер, властивості недоцільності, надлогічності, нерозумності[5,с. 23]. Подібний підхід був характерний для трактування гри у античній філософії. Здійснюючи пошук категоріальних груп, до

1 2 3 4 5 6

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные