Фиксированный сельскохозяйственный налог

ФІКСОВАНИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ПОДАТОК

Якщо до 1999 року сільськогосподарські виробники оподат­ковувались на загальних підставах і сплачували до бюджету такі ж податки, як і інші платники з урахуванням особливостей сіль­ськогосподарського виробництва, то з 1.01.99 для них вводиться особливий порядок розрахунків з бюджетом. Необхідність змін була обумовлена такими факторами, як збитковість або низька прибутковість сільськогосподарського виробництва і нагальною необхідністю державної підтримки цієї галузі, недостатністю або відсутністю обігових коштів у цій галузі, потребою у спрощенні податкового обліку та іншими.

На відміну від інших податків справляння фіксованого сільсь­когосподарського податку може відбуватись у грошовій або товар­ній (у вигляді поставок сільськогосподарської продукції) формі.

Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в ра­хунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів):

- податку на прибуток підприємств;

- плати (податку) за землю;

- податку з власників транспортних засобів та інших самохід­них машин і механізмів;

- комунального податку;

- збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету;

- збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації на­слідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту насе­лення;

- збору на обов'язкове соціальне страхування;

- збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;

- збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- збору до Державного інноваційного фонду;

- плати за придбання торгового патенту на здійснення торго­вельної діяльності;

- збору за спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою для потреб сільського господарства).

Інші податки та збори (обов'язкові платежі) сплачуються сіль­ськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України.

Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, селянські та інші господарства, які займаються виробниц­твом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподар­ської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогос­подарської продукції власного виробництва та продуктів її пере­робки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50% за­гальної суми валового доходу підприємства.

У разі, якщо у звітному періоді валовий дохід від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 50% загального об­сягу реалізації, підприємство сплачує податки у наступному звіт­ному періоді на загальних підставах.

До платників фіксованого сільськогосподарського податку на­лежать також власники земельних ділянок та землекористувачі, в тому числі орендарі, які виробляють товарну сільськогосподар­ську продукцію, крім власників та землекористувачів земельних ділянок, переданих для ведення особистого підсобного господар­ства, будівництва та обслуговування житлового будинку, госпо­дарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного будівництва, а також наданих для городництва, сінокосіння та випасання худоби.

Якщо у сільськогосподарських товаровиробників нарахована у 1997 році сума податків і зборів (обов'язкових платежів), в ра­хунок яких сплачується фіксований податок, перевищує суму фі­ксованого їх податку більш як у три рази, то до суми фіксованого податку застосовуються такі коефіцієнти:,

- у разі перевищення у три-чотири рази — 1,5;

- у разі перевищення більш як у чотири рази — 2.

Платники податку мають право на вибір форми сплати фіксо­ваного сільськогосподарського податку в грошовій формі або/та у вигляді поставок сільськогосподарської продукції.

Кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється на початку року і не підлягає коригуванню залежно від зміни ціни на сільськогоспо­дарську продукцію протягом

1 2

Похожие работы