Философия Альбера Камю

ЗМІСТ

ВСТУП       

1. ОСНОВНІ ІДЕЇ ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМУ 

2. КОРОТКА БІОГРАФІЯ АЛЬБЕРА КАМЮ   

3. ПОНЯТТЯ АБСУРДУ, ЙОГО ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ      

3. 1. ПРОБЛЕМИ СЕНСУ БУТТЯ, ЦІННОСТІ ЖИТТЯ І СВОБОДИ      

3. 2. ВПЛИВ “АБСУРДУ” НА ЛЮДСЬКЕ БУТТЯ      

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ         

 

ВСТУП

Альбер Камю – один з найбільших представників західної філософії ХХ століття. Серед всього різноманіття філософських питань, зачеплених в творчості А. Камю, для даного реферату були вибрані проблеми абсурду і бунту.

Суперечність світу і буття, сенс життя, відношення

к свободі, неоднозначна оцінка місця і ролі людини в світі

и у суспільстві, - ці питання завжди були відкритими і залучали мислителів у всі часи. Але особливо актуальними вони стали саме в ХХ столітті, яке увійде до історії як епоха бурхливого розвитку техніки і появи техногенного місця існування, епоха драматичних політичних перетворень і глобальних воєн, епоха становлення і краху небачених до цього тоталітарних режимів.

Розглядаючи поняття абсурду і бунту, Камю аналізував ідеї сучасних йому філософських шкіл, і деякими своїми думками і виводами полемізував з ними. Камю висунув власну точку зору на ці проблеми, і тим цікавіше для сучасного читача його творчість.

Молодому Камю належить спірна теза: «Хочеш бути філософом — пиши роман»

Він хотів перетворити художню творчість на полігон для філософських експериментів. У їх основі спочатку лежить поняття абсурду.

Не дивлячись на те, що хронологія життя і творчості Альбера Камю не є метою даної роботи, вважаю все ж за необхідне згадати деякі важливі, на мій погляд, факти біографії письменника, тому що вони є своєрідним коментарем до його творчості.

Мета даної роботи – прослідити як вирішувалася екзистенціальна проблематика Альбером Камю.

1. ОСНОВНІ ІДЕЇ ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМУ

Екзістенциалі?зм (фр. existentialisme від латів. exsistentia — існування), філософія існування — філософська течія, що розглядає індивіда, його «я», переживаний особистий досвід, і унікальність всього цього як базис для розуміння природи існування людини. Ця філософія, в основному, відображає віру в свободу і приймає наслідки дій індивіда, в теж час визнаючи відповідальність, супроводжуючу його вибір. Екзистенціалісти віддають перевагу суб'єктивізму, і розглядають людей як суб'єктів в байдужій і часто неоднозначній всесвітом.

З'явився екзистенціалізм в період між двома світовими війнами (1918 - 1939), що охопили велику частину Старого і Нового Світу. Це був час осмислення пережитих втрат і розчарувань, час передчуття нових, ще страшніших потрясінь, час кардинальних переоцінок колишніх ідеалів і формування нових. Якщо атмосфера початку ХХ століття ще залишала місце для вишуканих відчуттів, пройнятих світлою печаллю, за якими криється надія на краще, то війна 1914-1918 років показала людству реальність кінця цивілізації. Немов з глибин первісної свідомості назовні вирвалися найтемніші сторони людської натури: жорстокість, прагнення до переваги, знищення. Були відкинуті християнські цінності, що культивувалися впродовж багатьох тисячоліть. У Німеччині, Італії і Іспанії

1 2 3 4 5 6 7