Философия и методология наук

Разом з тим, світ є нескінченним і невичерпним, нескінченним, невичерпним і неостаточним є і його пізнання. Тому будь-яке істинне знання буде уточнюватися, доповнюватися, поглиблюватися. Відносна сторона істини полягає саме в такій неповноті, неостаточності.

Таким чином, істина є суб'єктивним образом об'єктивного світу, вона є єдністю абсолютного і відносного, об'єктивного і суб'єктивного. По своїй природі, характеру і цілях пізнання є необмеженим і може давати об'єктивне і точне відображення світу. Але істина завжди конкретна, тобто історично обумовлена і має певні межі застосування. Саме тому за своїм конкретним змістом і наявнми досягненнями вона є обмеженою, відносною. Процес пізнання істини — постійна боротьба за подолання обмеженості людських можливостей досягненння істини.

Література

  1. Добров Г. М. Науковедение. — К.: Наукова думка, 1970.
  2. Вандишев В.М. Філософія. Ч. 2. Антропологія. Гносеологія. Соціологія: Конспект лекцій. — Суми: — в-во. — 2000. — Розд. 9.
  3. Налимов В. В., Мульченко З. М. Наукометрия: Изучение развития науки как информационного процесса. — М.: Наука, 1969.
  4. Ожеван М. А. Людський вимір науки та наукові «Виміри» людини. — К.: Либідь, 1992.
  5. Пыхтин В. Г., Пыхтина Т. Ф. Наука как социальный и гносеологический феномен. — Новосибирск: Наука, 1991.
  6. Старостин В. А. К определению понятия науки // Вестник Моск. университета. Серия 7. Философия. — 1997. — № 6.
  7. Філософія: Навчальний посібник/ І. Ф. Надольний, В. П. Андрющенко, І. В. Бойченко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. — К.: Вікар, 1998. — Розд. 8, 21.
  8. Фуко Мішель. Археологія знання. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. — С. 213—304.
1 2 3 4 5 6 7 8 9

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные