Философия любви в творчестве писателей конца XIX - середины ХХ века (на материале творчества Т. Манна, Р. Киплинга и Куприна)

к себе вызывало эту жажду уничтожить, растерзать себя, покончить с собою.

Он еще немного прополз вперед животе, потом приподнялся на локтях и ничком упал в воду. . . " [44, 18-19].

Головне, що відзначають В. Адмоні та Т. Сільман все це подається у Т. Манна не просто як дивний випадок. Долю пана Фрідемана він малює як дещо задане. Це відчувається постійно під час читання новели. Герой відчував, яку небезпеку несе в собі знайомство з Гердою, але він не може протистояти тій силі, яка штовхає його до неї. Вона вривається в його життя як рок, фатум, і ніби уособлює собою безжалісну долю, яка не дозволяє слабкій та хворій людині створити для себе ілюзію щастя. Дана новела була написана письменником у 1897 році. У цьому ж році була написана ще одна новела, яка буде проаналізована нами дещо пізніше в дослідженні, - новела "Луїзхен".

В ранніх новелах Т. Манна є риси, які ріднять їх з натураліз­мом. Але між раннім Т. Манном та послідовним натуралізмом є значні розбіжності. Нещастя, які переслідують героїв Т. Манна, носять більш внутрішній, більш психологічний характер, ніж нещастя, від яких гинуть натуралістичні герої. Героїв ранніх новел Т. Манна ("Малень­кий пан Фрідеман" та "Луїзхен") переслідують хворобі та слабкість духу, власна нерішучість та безпомічність. І саме це їх губить.

Відчувається зв’язок ранніх новел Т

Манна з тими напрямами в літературі та мистецтві Німеччини 90-х pp. (неоромантикою, симво­лізмом), які заглиблювалися у внутрішній світ людини та абсолютизу­вали його. Конкретну дійсність вони розглядали як несуттєву, таку, яка слугує лише відображенням та проявом якоїсь іншої, більш сут­тєвої дійсності. Іноді вони повністю заорювалися в деякий вигаданий світ містичних бажань та сподівань.

Метафізичність ранніх новел Т. Манна безпосередньо пов’язує його з Ніцше. Основні категорії Т. Манна (життя та смерть, хвороба та здоров’я), які поєднують біологічне начало з метафізичною суттю, відтворюють відповідні категорії Ніцше. Ряд важливих лозунгів та термінів Ніцше прямо повторюються чи варіюються у Т. Манна. Так, вираз "воля до щастя" без сумніву навіяний виразом Ф. Ніцше "воля до влада".

Два різновиди земного життя протиставлені у ранніх новелах Т. Манна. Людям практичної діяльності» сильним та жорстким, проти­стоять люди, які намагаються "виключитися" з практичного життя, люди, духовно тонкі, але слабкі, - саме таким чином співвідно­сяться сфери життя у Т. Манна. Серед таких "практичних" людей, з якими доводиться стикатися героям Т. Манна, - це перш за все безжалісні та жорстокі люди, такі як Герда в "Маленькому пані Фрідемані" та Амра в новелі "Луїзхен". Саме їх автор "проводить" через тему кохання.

Звернемося ще до однієї ранньої новели Т. Манна - "Луїзхен". Досить цікавим є початок твору: "Бывают браки, возникновение кото­рых не может представить себе даже самая художественно изощренная фантазия. Их следует принимать, как принимаешь в театре причудли­вые сочетания противоположностей, старости и тупости с красотой и жизнерадостностью, которые служат предпосылкой для математи­чески рассчитанного фарса" [44, 19]. Такий початок говорить про те, що у творі відбудуться якісь несподівані події, і, які, можли­во, будуть мати трагічне завершення. Розповідь у творі йде про подружжя адвоката Якобі. І на перший план виноситься портрет дру­жини Якобі: "Супруга адвоката Якоби была молода и хороша собой –

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные