Финансирование проекта

Фінансування проекту

Фінансування проекту має забезпечити розв’язання двох основних завдань:

-       забезпечити таку динаміку інвестицій, яка б уможливила виконання проекту відповідно до часових і фінансових (грошових) обмежень;

-       зменшити витрати фінансових ресурсів і проектні ризики за рахунок оптимізації структури інвестицій та максимізації податкових пільг.

Фінансування проекту передбачає 4 етапи:

Попередній аналіз життєздатності проекту – визначає, чи вартий проект витрат часу й ресурсів, і чи буде потоку ресурсів достатньо для покриття витрат та одержання прибутку.

Планування реалізації проекту – оцінюють всі показники і ризики за проектом, прогнозують вплив на життєздатність проекту процентних ставок за кредитами, темпи інфляції, валютні ризики.

Організація фінансування – пропозиції щодо схеми фінансування проекту.

Контроль за виконанням плану та умовами фінансування – на стадії реалізації проекту.

Існують такі джерела фінансування проектів:

Власні фінансові кошти (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування страхових органів), інші види активів (основні фонди, земельні ділянки) і залучених коштів(кошти від продажу акцій, добродійні внески, кошти, які виділяють вищі за рівнем холдінгові чи акціонерні компанії, промислово-фінансові групи на безоплатній або пільговій основі);

Асигнування з державного, регіональних і місцевих бюджетів, фонду підтримки підприємництва, надані на безоплатній основі;

Іноземні інвестиції, надані у формі фінансової чи іншої участі у статутному капіталі спільних підприємств, а також у формі прямих грошових внесків міжнародних організацій і фінансових установ, держав, підприємств та організацій різних форм власності;

Різні форми позикових коштів: кредити, надані державою на зворотній основі; кредити іноземних інвесторів; облігаційні позики; кредити банків, інвестиційних фондів і компаній, страхових товариств, пенсійних фондів; векселі.

Засоби фінансування проекту:

Бюджетне фінансування. Перелік інвестиційних проектів, які здійснюються за рахунок державних інвестицій, формують у суворій відповідності до цілей і пріоритетів інвестиційної політики. Централізовані інвестиції з бюджету у виробничу сферу виділяються, як правило, на платній і зворотній основі.

Акціонерне фінансування. Одна з найпоширеніших форм фінансування проектів – одержання фінансових ресурсів через випуск акцій і облігацій

Акціонерний капітал може мати форму грошових внесків, техніки і технології, послуг, документації, майнових прав. Основний обсяг необхідних ресурсів надходить на початку реалізації проекту, розрахунки з інвесторами можна перенести на пізніші терміни, коли підвищується спроможність проекту генерувати прибутки. Водночас проекти фінансуються через випуск як акцій, так і боргових зобов’язань.

Боргове фінансування. Джерела – довгострокові кредити в комерційних банках, кредити в державних установах, іпотечні позички, приватне розміщення боргових зобов’язань. Варіанти фінансування проекту треба вибирати з урахуванням можливості погашення кредиту і виплати процентної ставки.

Альтернативне фінансування. Фінансування у вигляді кредитів доцільніше для залучення в ефективно діючі підприємства. Від таких підприємств не вимагають підвищеної плати за кредит через незначний ризик; крім того, вони забезпечують кредит своїми активами.

При створенні нових підприємств, реалізації нових інвестиційних проектів найкраще джерело фінансування – акціонерний капітал, позики і випуск облігацій. Прибуток на акцію залежить від результату діяльності підприємства, а випуск акцій у відкритий продаж підвищує їх ліквідність; за допомогою акцій капітал залучається на невизначений термін і без зобов’язань щодо повернення; відкрите акціонерне товариство має більше можливостей для притягнення капіталу, ніж закрите.

Основна відмінність між власними та запозиченими фінансовими ресурсами в тому, що в разі

1 2 3