Финансовая отчетность на предприятии

План

  1.  Сутність і призначення основних форм звітності.
  2.  Порядок складання балансу підприємства.
  3.  Характеристика звіту про прибутки і збитки.
  4.  Звіт про рух грошових коштів.
  5.  Звіт про зміни у власному капіталі.
  6.  Примітки до фінансової звітності.
  7.  Консолідована звітність.

 

1. Сутність і призначення основних форм звітності

Фінансова звітність є структурним відображенням фінансового стану підприємства та операцій, які здійснювались цим підприємством. Її метою є надання інформації про стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства, необхідної широкому колу користувачів для прийняття ними управлінських рішень.

Значне місце у законодавстві розвинених країн відводиться регламентації та змісту фінансової звітності. При цьому в законах чітко визначається диференційований перелік обов’язкових статей балансу, звіту про прибутки і збитки для малих, середніх і великих підприємств

Крім того, підприємствам надається право самостійно використовувати додаткові статті, якщо вони вважають, що це буде корисно для користувачів звітності.

Кожна країна має свої особливості в системі звітності. Однак існує єдиний для всіх набір обов’язкових звітів – це баланс, звіт про прибутки і збитки і примітки до них. Малі та середні підприємства можуть складати річні звіти у спрощеному вигляді.

Річна звітність складається з двох частин:

  • адміністративно-управлінський огляд - звіт президента компанії чи голови ради директорів, зміст якого жорстко не регламентується;
  • безпосередньо фінансова звітність.

    В міжнародній практиці багато підприємств включають до складу річного звіту екологічний звіт, звіт про додану вартість та інші додаткові звіти.

 2.  Порядок складання балансу підприємства

Основним документом фінансової звітності у всіх країнах є бухгалтерський баланс підприємства, що відображає фінансове становище підприємства на певну дату та виступає головним джерелом інформації про фінансово-майновий стан підприємства для всіх користувачів підприємства.

В основу балансу будь-якої країни покладено основне рівняння бухгалтерського обліку, що відображає взаємозв’язок між активами, пасивами (зобов’язаннями) та власним капіталом: Актив = Капітал + Зобов’язання

Під активом слід розуміти частину бухгалтерського балансу, що відображає матеріальні та нематеріальні цінності підприємства з точки зору їх складання і розміщення.

Пасив балансу у всіх країнах складається з двох великих частин: зобов’язання (короткострокові та довгострокові) та власний капітал.

 Статті в активі і пасиві можуть розміщуватися в порядку зменшення ліквідності (терміновості платежів) (Естонія, США, Великобританія, Австралія тощо) або навпаки, в порядку збільшення (Польща, Росія, Франція, Німеччина, Молдова тощо).

У міжнародній практиці набули поширення такі форми балансу:

  • горизонтальна – відповідає таке рівняння, на якому заснована структура балансу:

Активи = Зобов’язання + Власний капітал

  • вертикальна: Активи = Зобов’язання + Власний капітал або

Активи - Зобов’язання = Власний капітал

МСБО 1 містить такий мінімальний перелік статей, який слід наводити в балансі:

  • грошові кошти та їх еквіваленти;
  • фінансові інвестиції, які обліковують методом участі в капіталі;
  • заборгованість покупців та інша дебіторська заборгованість;
  • інші фінансові активи;
1 2 3 4 5

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные