Финансовая отчетность на предприятии
План
- Сутність і призначення основних форм звітності.
- Порядок складання балансу підприємства.
- Характеристика звіту про прибутки і збитки.
- Звіт про рух грошових коштів.
- Звіт про зміни у власному капіталі.
- Примітки до фінансової звітності.
- Консолідована звітність.
1. Сутність і призначення основних форм звітності
Фінансова звітність є структурним відображенням фінансового стану підприємства та операцій, які здійснювались цим підприємством. Її метою є надання інформації про стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства, необхідної широкому колу користувачів для прийняття ними управлінських рішень.
Значне місце у законодавстві розвинених країн відводиться регламентації та змісту фінансової звітності. При цьому в законах чітко визначається диференційований перелік обов’язкових статей балансу, звіту про прибутки і збитки для малих, середніх і великих підприємств
Кожна країна має свої особливості в системі звітності. Однак існує єдиний для всіх набір обов’язкових звітів – це баланс, звіт про прибутки і збитки і примітки до них. Малі та середні підприємства можуть складати річні звіти у спрощеному вигляді.
Річна звітність складається з двох частин:
- адміністративно-управлінський огляд - звіт президента компанії чи голови ради директорів, зміст якого жорстко не регламентується;
- безпосередньо фінансова звітність.
В міжнародній практиці багато підприємств включають до складу річного звіту екологічний звіт, звіт про додану вартість та інші додаткові звіти.
2. Порядок складання балансу підприємства
Основним документом фінансової звітності у всіх країнах є бухгалтерський баланс підприємства, що відображає фінансове становище підприємства на певну дату та виступає головним джерелом інформації про фінансово-майновий стан підприємства для всіх користувачів підприємства.
В основу балансу будь-якої країни покладено основне рівняння бухгалтерського обліку, що відображає взаємозв’язок між активами, пасивами (зобов’язаннями) та власним капіталом: Актив = Капітал + Зобов’язання
Під активом слід розуміти частину бухгалтерського балансу, що відображає матеріальні та нематеріальні цінності підприємства з точки зору їх складання і розміщення.
Пасив балансу у всіх країнах складається з двох великих частин: зобов’язання (короткострокові та довгострокові) та власний капітал.
Статті в активі і пасиві можуть розміщуватися в порядку зменшення ліквідності (терміновості платежів) (Естонія, США, Великобританія, Австралія тощо) або навпаки, в порядку збільшення (Польща, Росія, Франція, Німеччина, Молдова тощо).
У міжнародній практиці набули поширення такі форми балансу:
- горизонтальна – відповідає таке рівняння, на якому заснована структура балансу:
Активи = Зобов’язання + Власний капітал
- вертикальна: Активи = Зобов’язання + Власний капітал або
Активи - Зобов’язання = Власний капітал
МСБО 1 містить такий мінімальний перелік статей, який слід наводити в балансі:
- грошові кошти та їх еквіваленти;
- фінансові інвестиції, які обліковують методом участі в капіталі;
- заборгованість покупців та інша дебіторська заборгованість;
- інші фінансові активи;