Физики Украины

часу бабуся Катерина Кирилівна, яка його виховала, померла, а дідусь Яким Микитович переїхав у свій Зінківський повіт. В умовах окупації та гетьманщини юнакові з армійською поставою вештатися вулицями міста було небезпечно. Тому Олександр більше часу проводить за книгами в свого друга дитинства Миколи Скриньки. Влітку переїжджає до Києва і підробляє вантажником, слюсарем, електриком.

У листопаді 1918 р. його насильно мобілізують у так звану добровільну білу гвардію. Там він зустрічається з Борисом Арабажином, якого добре знав ще з дитинства. Але Борис помирає на тиф, а Олександр залишається без документів в сім’ї померлого друга. Ці родичі друга допомагають йому знайти роботу механіка на паровому млині та олійниці. Невдовзі здібного механіка помітили й запросили працювати на цукроварню у Малій Висиці, нині Кіровоградської області.

А зараз про те, як і чому уродженець Полтави Олександр Шаргец став Юрієм Кондратюком. До середини 1920 року на Україні встановилася Радянська влада. Треба було думати про подальше життя та роботу. Але як легалізуватися молодій людині без документів? Сталося так, що 1 березня 1921 року в Києві від туберкульозу помер студент університету, уродженець міста Луцька двадцятирічний Юрій Кондратюк. Через своїх київських знайомих мачуха й одержала від учителя Володимира Кондратюка документи його померлого брата. Так, 15 серпня 1921 року полтавець Олександр Шаргей став волинянином Юрієм Кондратюком.

Захоплений проектом позаземних мандрівок, Юрій Кондратюк збирає рукописи, креслення, таблиці й 17 серпня 1925 року їде до Москви. У Держвидаві підозріло подивилися на дивакуватого відвідувача, але папери прийняли. І відіслали в Головнауку. У Москві влаштовується механіком елеватора і у грудні 1925 р

одержує першу премію за вдосконалення елеваторного обладнання.

У квітні 1927-го Юрія Кондратюка переводять на нове місце роботи – на будівництво зернових елеваторів у Західно-Сибірську область. Там у січні 1929 року він за власні кошти видає в Новосибірській друкарні дві тисячі примірників книги “Завоевание межпланетных пространств». Перший примірник з дарчим підписом: “С почтением пионеру исследований межпланетных сообщений. От автора Юр. Кондратюка» він надсилає Костянтину Ціолковському.

Учений зі світовим іменем не залишається в боргу й шле у відповідь книгу “Исследование мировых пространств ракетными приборами” з надписом на титульній сторінці: «Многоуважаемому Юрию Кондратюку от автора, 1929 е. 15 февраля».

Невдовзі Костянтин Ціолковський видає свою нову книгу “Космические ракетные поезда». У передмові до неї він схвально відгукується про Юрія Кондратюка як одного із активних розробників ракетної справи.

Сам Юрій Кондратюк у цей час продовжує вдосконалювати зерноелеваторне господарство на неосяжних просторах Сибіру. У місті Камінь-на-Обі до цього часу вірно служить людям унікальне сховище на 10 тисяч тон зерна. Його збудували 1930 року за проектом і під особистим керівництвом Юрія Кондратюка. Прозаїчні цвяхи тоді, як і нині, були товаром вельми дефіцитним. Тому зерносховище з відвантажувальною естакадою на пристані спорудили без жодного цвяха. За незвичайний вигляд автор називає своє створіння “Мастодонтом”. Але та назва доісторичної тварини комусь стала підозрілою. 31 липня 1930 року Юрія Кондратюка заарештували. І звинуватили в тому, що він спеціально збудував зерносховище без цвяхів, щоб воно швидше розвалилось. На той час засудили Ю. Кондратюка на три роки

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы