Фома Аквинский

Фома Аквінський

У XIII ст. в Європі знову стали широко відомими праці Арістотеля, які дуже вплинули на розвиток філософії права. Кульмінацією природно-правової традиції є вчення Хоми Аквінського (Thomas Aquinas, 1225-1274), що синтезувало стоїчні, християнські й арістотелівські поняття й ідеї в межах усеосяжної філософської системи. Ця система, відома як томізм, стала офіційною доктриною католицької церкви.

Загальним базисом розуміння права для Аквіната була християнська доктрина й арістотелівська філософія. Його завдання полягало в тім, щоб доказати: людське право - здобуток християнського віровчення.

Але тут постає проблема: конечна підстава (джерело) права -розум чи воля Бога? Загалом, її розв'язання, за Аквінським, залежить від розуміння світобудови. Чи створений наявний світо-устрій Богом, як єдино можливий і розумний? Чи ж Бог, створюючи світ, волів вибрати один із можливих світів? Аквінський, на відміну від Августина, схиляється до того, що вищий пріоритет і твірне начало - це розум Бога.

Зазначимо, що спроба Хоми Аквінського ставити розум вище волі викликала жорсткий спротив теологів Парижа й Оксфорда чверть сторіччя по його смерті. Вони обстоювали волюнтаристичну позицію, згідно з якою вищим пріоритетом і твірним началом є воля Бога.

Таким чином, основа, конечна підвалина Всесвіту, у тому числі й держави, дій людей, - розум. Проте розум багатоликий. Так, окремий закон - це правило й норма конкретних дій людини, і як такий, він має бути їх розумною основою. Загалом, бути практично розумною для людини означає спрямовувати свої дії на досягнення кінцевої мети - блаженства в загробному житті. У розумних вчинках розумної людини ці дві іпостасі розуму мають бути в гармонії. Тому для розумної людини закони -це правила й норми поведінки, що зобов'язують, тобто мають імперативний характер, їм варто підкорятися тому, що вони сприяють досягненню людиною її головної мети

Але мета закону - це й загальне благо, загальна вигода усіх громадян. Вона полягає у створенні передумов для того, щоб кожен мав можливість для досягнення своєї головної мети. З погляду загального блага, закон - найважливіше в соціальному устрої, який веде до загальної вигоди й головної мети життя.

Аквінський розрізняє чотири типи права.

1. Вічний закон як відображення божественного розумного порядку Всесвіту.

2. Божественний закон, що спрямовує людину до її вічного надприродного життя. Адже, згідно з християнською доктриною, земне життя людини є тільки підготовкою до її загробного життя. Тому в системі християнських цінностей божественний закон вище природного права й визначає його межі.

3. Природне право регулює життя людини як природної істоти й спрямовує людину до її природного кінця. За Хомою Аквінським, до природного права належить, наприклад, право на власність.

4. Нарешті, людське, або позитивне, право регулює погрозою покарання дії й учинки людей у певному суспільстві, ґрунтуючись на звичаях і вимогах цього суспільства.

Для концепції природного права природні схильності людей та всесвітній розум - це її підвалини. «Усі ті речі, до яких людина має природну схильність, зазвичай сприймаються розумом як хороші й, отже, як об'єкти її потреб, а протилежні

Цена: 5грн.
1 2 3

Работа выполнена по данному выше плану, в формате MS Word, в соответствии со всеми общепринятыми требованиями к оформлению.

Заказать данную работу Вы можете в любой удобный способ: заполнив форму заказа или позвонив по телефону 0978446922 и 0502977376. Оформив заказ, мы свяжемся с Вами для уточнения всех деталей и условий приобретения данной работы.

Если данная работа Вам не подходит, то мы можем выполнить работу по Вашей темой под индивидуальный заказ.


Форма заказа

Похожие работы