Формирование украинской личности - духовно-ментальные факторы в контексте современности

Формування української особистостi: духовно-ментальнi фактори в контекстi сучасностi 

У роботі наявна спроба з'ясувати, у чому полягає феномен українського менталітету, визначити його зв'язок із процесом формування української особистості. Автор роботи намагається розглядати питання у просторово-часовому вимірі (бере до уваги сучасний стан, у якому перебуває соціум; звертає увагу на поняття "історична пам'ять"; наголошує на регіональній забарвленості ментальних характеристик тощо). У ході своїх розмірковувань він доходить висновку, що загальноукраїнський менталітет існує лише як певна проективна можливість, нерозгорнута потенційність, а становлення української особистості повинно виступити чинником дефрагментації української ментальності, причому у виробленні стратегії особистісного формування слід свідомо і рішуче долати існуючі в ментальному ландшафті елементи фобій, рештки всіляких комплексів меншовартості, історичної скривдженості тощо.

Перспективи становлення особистості завжди великою мірою визначаються специфічними соціокультурними факторами, які сформовані століттями історичного розвитку. Серед таких фундаментальних факторів заслуговує на першочергову увагу такий чинник, як менталітет.

Звернення до ментальних факторів особистісного існування необхідне з точки зору того, що, по-перше, нерідко вважається, ніби специфіка ментальності нації може взагалі унеможливити будь-які реформи і позитивні соціальні трансформації. По-друге, врахування особливостей українського менталітету необхідне для того, щоб у процесі оцінки перспектив особистісної еволюції не втратити, не загубити визначальних рис. По-третє, треба з'ясувати, в чому полягає феномен "українського менталітету" з тією метою, щоб у разі необхідності прагматично використати або ж рішуче подолати гравітацію ментального тяжіння. І, нарешті, по-четверте, відносно неупереджений (наскільки це можливо) і критичний розгляд існуючих поглядів на український менталітет дозволить, ми сподіваємося, дистанціюватися від невиправданих крайнощів у тлумаченні менталітету і його впливу на життя суспільства.

Почнемо з загального визначення змісту і місця менталітету в соціальному житті

Відчуття людиною того, що вона - "дещо" значуще і займає певне місце у спільноті, забезпечує соціокультурну вкоріненість особистості, життєво важливу психологічну комфортність, адже людина віддасть перевагу нехай навіть низькому статусу перед сумною перспективою маргінальності. Психологічну важливість чіткого визначення місця, яке займає людина, зумовлено двома компонентами. З одного боку, з самого початку антропосоціогенези становлення людини як виду відбувалось у групах, які мали чітку внутрішню структуру, завдяки якій групи могли існувати. Розпад групи завжди сприймався як ознака регресу, розпаду, загроза для життя. Саме такі почуття має індивід, який втратив своє місце в структурі, незалежно від того, чи він "випав" з неї, чи сама структура припинила існування, бо суб'єктивно для індивіда її вже немає. Людина втрачає усвідомлення свого становища, позбавляється впевненості у власному житті.

З іншого боку, людина, яка "випадає" зі структури, втрачає соціальне дзеркало, через яке вона звикла себе сприймати. Вона опиняється наодинці зі своїм "Я", вона змушена відповідати на одне з найжахливіших питань: "Хто Я?" - в категоріях свого внутрішнього світу, бо, зрозуміло, рятівні соціальні статуси (які задавали рамки ідентифікування) зникають. Втрата належності до групи, до певної спільноти ставить людину перед необхідністю усвідомлення екзистенційної самотности, перед безоднею жаху.

Для усвідомлення специфіки впливу менталітету на формування особистості в нашому суспільстві варто взяти до уваги той особливий стан, у якому перебуває наш соціум протягом принаймні десяти-п'ятнадцяти років. Наше суспільство складається переважно з людей, соціальна (зокрема етнічна) ідентичність яких

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Похожие работы