Формы и методы работы с пожилыми людьми

План

 1.    Вступ

 2.    Загальна характеристика старості

 2. 1. Емоційна сфера людини у старості

 2. 2. Значення сім’ї для людини похилого віку

 3.     Соціальна робота з людьми похилого віку

 3. 1  Будинки- інтернати для людей похилого віку

 3. 2  Територіальні центри обслуговування пенсіонерів та самотніх непрацездатних громадян і відділення соціальної допомоги вдома

 4.    Особливості підготовки соціальних педагогів до роботи з людьми  похилого віку

 4. 1. Психологічна допомога людям похилого віку

 5.    Висновок

 

1. Вступ

Старість є останнім етапом онтогенезу людини. Головною її особливістю є генетично зумовлений процес старіння, який проявляється в іволюційних змінах в організмі та психіці , послабленні їх функціонування. Фізіологічні перетворення, а також соціально- психологічні чинники впливають на особистісну сферу, поведінку, спосіб життя  старої людини.

У період старості розвиток і функціонування духовної, інтелектуальної, емоційної, фізичної сфер людини набувають специфічного характеру. На цьому віковому етапі особистіть припиняє трудову діяльність , обмежуються її соціальні контакти, спостерігаються зміни у її поведінці. [ 4; 323]

2

Загальна характеристика старості

Період старіння часто називають геронтогенезом (  грец. Geron – стара людина і genesis – походження ). Більшість дослідників вважає, що починається вона з 60 років і триває до смерті. Міжнародна класифікація виокремлює такі періоди геронтогенезу:

 - похилий вік ( для чоловіків 60 – 74 роки, для жінок 55 – 74 роки )

 - старечий вік ( 75 – 90 років )

 - вік довгожительства ( 90 років і старші ).

На цьому етапі життя людина помітно втрачає фізичну силу, енергійність, погіршується її здоров’я та психофізіологічні показники. Знижується функціонування судинної та імунної систем, еластичність тканин організму. Шкіра стає твердішою, чутливішою до подразнень. Стара людина адаптує свою поведінку до фізіологічних обмежень.

Про початок старіння людини свідчить припинення трудової діяльності, обмеження системи соціальних відносин. У більшості дорослих вихід на пенсію мало змінює задоволеність життям. У деяких сім’ях набуває вищої значущості сімейне життя , особливо, якщо чоловік працює, а дружина вже на пенсії. Припинення роботи теж сприймається позитивно. Однак частина старих людей опиняється перед проблемою залежності від інших людей.

Кожна людина по-своєму долає період старості, що зумовлене генетичними та особистісними чинниками, статевою належністю, способом життя на попередніх етапах, атмосферою в родині, соціально- економічною ситуацією в країні.

Старіння людей є одним з основних показників демографічної ситуації в країні. Для  України характерна тенденція до зменшення народжуваності і з’явилася тенденція до скорочення тривалості життя.

Отже, старість є віковим етапом ( у деяких людей досить тривалим ), який завершує життя. Для нього характерні фізіологічні обмеження, зміни в усіх сферах особистості. [ 4; 323-324 ]

2. 1. Емоційна сфера людини у старості

Зі старістю пов’язані і специфічні зміни в емоційній сфері людини, які проявляються в некерованому посиленні

1 2 3 4 5 6 7 8