Геологическое строение и полезные ископаемые Украины
Підвищений вміст гумінових речовин, бітумів, фенолів відмічається і у водах курорту Березівські Мінеральні Води (Харківська область). Води відносяться до кременистих - вміст кремнекислоти сягає 30 мг/л, подібні до вод відомого курорту Желєзноводськ. Запаси їх складають 1 тис. м3 /добу.
Азотні хлоридні і гідрокарбонатно-хлоридні натрієві води з мінералізацією 2-15 г/л поширені у межах Дніпровсько-Донецької западини та у Причорномор'ї, в Криму. Це лікувальні води без специфічних компонентів. На їх базі працюють курорти у Миргороді, Нових Санжарах (Полтавська область), а також у Саках, Євпаторії (Крим). Води подібні до знаменитих мінеральних вод курортів Баден-Баден та Ахен.
Метанові та азотно-метанові води зустрічаються у Причорноморському артезіанському басейні, в зовнішній зоні Карпат, в Передкарпатському прогині, в степовому Криму. деякі джерела використовуються у лікуванні (джерело з району Куяльницького лиману).
Радіоактивні радонові води поширені на Українському щиті і відомі в районах населених пунктів Бердичів, Житомир, Біла Церква, Миронівка, Умань, Звенигородка, Новоукраїнка, Тальне і в інших місцях. Загальна мінералізація вод від 0,5 до 3 г/л
У лікувальній практиці використовуються також торфові лікувальні грязі із середньою мінералізацією грязевого розчину 2-3 г/м, поклади яких є у північних та центральних областях Укоаїни і використовуються на курортах Моршин, Шкло, Миргород.
Мулові лікувальні грязі можуть добуватися із лиманів та солоних озер, які є у Дніпропетровській (озеро Солоний Лиман), Запорізькій (лимани Молочний, Утлюцький), Херсонській (озера Генічеське, Салькове), Миколаївській (лимани Бузький, Тилігульський, Березанський), Одеській (лимани Алібей, Хаджибейський, Куяльницький) областях та у Криму (озера Узунларське, Тобечицьке, Чокрацьке, Сасик).
Горючі корисні копалини.
Вугілля.
В Україні відомі два великі кам'яновугільні басейни (Донецький і Львівсько-Волинський) і Дніпровський буровугільний басейн.
Донецький басейн належить до типу геосинклінальних. Вугільні пласти виявлені у відкладах середнього і верхнього карбону. Загальна потужність кам'яновугільних відкладів в центральній частині басейну досягає 18000м. У вугленосній товщі нараховується до 300 пластів вугілля, з них біля 164 пластів з робочою потужністю (> 0,45м). З вугільними пластами чергуються типово морські осадки - вапняки, аргіліти, алевроліти, що свідчить про паралічний тип вугленагромадження. Майже виключно гумусове вугілля представлене цілою гамою різновидностей за ступенем вуглефікації: від бурого до антрацитів. Запаси до глибини 1800м складають 109 млрд. тонн.
Другий за величиною кам'яновугільний басейн України - Львівсько-Волинський - є лише крайньою південно-західною частиною великого Львівсько-Люблінського басейну, більша частина якого розміщена на території Польщі. Басейн відноситься до перехідного типу, формувався у паралічних умовах. Вугленосна товща нижньо-середньокам'яновугільного віку досягає потужності 1000-1250 м. Вугільні пласти нечисленні (декілька десятків), робочої потужності досягають найчастіше 2-3 пласти. Відомі як гумусові так і сапропелеві різновидності. За ступенем вуглефікації вугілля