Геологическое строение и полезные ископаемые Украины

вмістом бітумів органічного походження (до 25 мг/л). Води відзначаються високими  лікувальними властивостями.   Подібні води виявлені також поблизу  смт. Східниці  (Львівська  обл. ) та  Сатанова (Хмельницька область)  у долині р. Збруч.   Сумарні запаси вод типу "Нафтуся" складають 0,37 тис. м3 /добу.

      Підвищений вміст   гумінових   речовин,   бітумів,   фенолів відмічається і  у  водах  курорту  Березівські  Мінеральні   Води (Харківська область).   Води  відносяться  до   кременистих  - вміст кремнекислоти сягає 30 мг/л,  подібні  до  вод  відомого  курорту Желєзноводськ. Запаси їх складають 1 тис. м3 /добу.

       Азотні хлоридні і гідрокарбонатно-хлоридні натрієві  води   з мінералізацією 2-15  г/л  поширені  у межах Дніпровсько-Донецької западини та у Причорномор'ї, в Криму. Це лікувальні води без специфічних компонентів.   На  їх  базі працюють курорти у Миргороді, Нових Санжарах (Полтавська область),  а також у Саках,  Євпаторії (Крим). Води  подібні  до знаменитих мінеральних вод курортів Баден-Баден та Ахен.

       Метанові та  азотно-метанові  води  зустрічаються у Причорноморському артезіанському басейні,  в зовнішній зоні Карпат, в Передкарпатському прогині,  в степовому Криму.   деякі джерела використовуються у лікуванні (джерело з району Куяльницького лиману).

      Радіоактивні  радонові  води   поширені на Українському щиті і відомі в районах населених пунктів Бердичів,  Житомир, Біла Церква, Миронівка,  Умань,  Звенигородка,  Новоукраїнка,  Тальне  і в інших місцях. Загальна мінералізація вод від 0,5 до 3 г/л

Багато джерел використовується для лікувальних потреб,  на їх базі діють курортно-оздоровчі центри (Хмельник у Вінницькій  області,  Миронівка, Біла Церква у Київській,  Полонне - у Хмельницькій областях).

      У лікувальній  практиці використовуються також  торфові лікувальні грязі  із середньою мінералізацією  грязевого  розчину  2-3 г/м, поклади яких є у північних та центральних областях Укоаїни і використовуються на курортах Моршин, Шкло, Миргород.

       Мулові лікувальні  грязі  можуть добуватися із лиманів та солоних озер, які є у Дніпропетровській (озеро Солоний  Лиман), Запорізькій (лимани   Молочний,   Утлюцький),   Херсонській  (озера Генічеське, Салькове), Миколаївській (лимани Бузький, Тилігульський, Березанський), Одеській (лимани Алібей, Хаджибейський, Куяльницький) областях та у Криму (озера Узунларське, Тобечицьке, Чокрацьке, Сасик).

       Горючі корисні копалини.

       Вугілля.

      В Україні відомі два великі кам'яновугільні басейни (Донецький і Львівсько-Волинський) і Дніпровський буровугільний басейн.

      Донецький басейн належить до типу геосинклінальних. Вугільні пласти виявлені у відкладах середнього і верхнього  карбону.   Загальна потужність  кам'яновугільних  відкладів в центральній частині басейну досягає 18000м. У вугленосній товщі нараховується до 300 пластів вугілля,  з них біля 164 пластів з робочою потужністю (> 0,45м). З вугільними пластами чергуються типово морські осадки - вапняки,  аргіліти,  алевроліти, що свідчить про паралічний тип вугленагромадження. Майже виключно гумусове вугілля  представлене цілою гамою  різновидностей за ступенем вуглефікації:  від бурого до антрацитів. Запаси до глибини 1800м складають 109 млрд. тонн.

      Другий за   величиною   кам'яновугільний  басейн  України  - Львівсько-Волинський - є лише крайньою південно-західною частиною великого Львівсько-Люблінського  басейну,  більша  частина  якого розміщена на території Польщі.   Басейн відноситься до перехідного типу, формувався у паралічних умовах. Вугленосна товща нижньо-середньокам'яновугільного віку   досягає   потужності   1000-1250 м. Вугільні пласти  нечисленні  (декілька десятків),  робочої потужності досягають найчастіше 2-3 пласти.   Відомі як гумусові так  і сапропелеві різновидності.   За ступенем вуглефікації вугілля

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Похожие работы