Георгий Николаевич Высоцкий (1865-1940) - патриарх украинского лесоводства
Щораз, коли проїжджаєш у степу вздовж хлібородних полів, усюди бачиш лісосмуги, що тікають вдалину, неширокими стрічками поділяючи й опоясуючи стиглу ниву, або свіжу оранку. Величні дуби і клени, стрункі акації з ажурним легким листям та інші породи дерев і чагарників навесні й улітку радують погляд густим зеленим оздобленням, де на верхніх гілках гніздяться птахи, а в їх тіні стоять вагончики польового стану.
Дивлячись на ці лісосмуги, що нескінченно тягнуться в рідному степу, повні пташиних голосів, листяних шерехів і потаємного життя звірків і комах, щораз із вдячністю згадуєш про людей, що посадили ці тінисті дерева. Але варто пам'ятати і ту чудову людину, яка керувала створенням цих живих зелених насаджень на наших полях, щоб зберегти на них сніг, захистити їх від пилових чорних бур і суховіїв. Її 140-річний ювілей ми відзначаємо цього року.
Георгій Миколайович Висоцький - видатний український вчений в області лісівництва, ґрунтознавства, геоботаніки, фізичної географії і гідрології, академік, основоположник науки про ліс і лісову дослідницьку справу. Автор понад 200 наукових праць. Він вивчав вплив лісу на водний режим місцевості, заклав основи ґрунтової гідрології посушливих районів, розробив теорію трансгресивної ролі лісів, класифікацію дібров і заслужено визнаний корифеєм степового лісорозведення. Велике значення мають розроблені вченим для степових умов деревно-чагарниковий і деревно-тіньовий типи лісових насаджень.
Г. М. Висоцький народився 7(19) лютого 1865 р. в с. Микитівка Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер Ямпільский район Сумської області) у родині дворянина. Середню освіту отримав у Глухівській прогімназії, яку закінчив у 1883 р. Річка Свіса і її луки, зелень пишних лісів і вся багата й яскрава природа північної України, вплинули на формування рис характеру й цікавості до природничих наук у майбутнього академіка лісознавства. «Меня всегда влекло в пес, - писав він, на поля, луга. Я рано познал растения, не умея еще их назвать, знал их биопогию, различал различные местопроизрастания и понимал некоторые взаимоотношения между ними».
Швидко пролетіли роки навчання в Глухові – попереду молодого Висоцького чекала Москва
З 1892 року Г. М. Висоцький працював і проводив наукові дослідження в степовій експедиції В. В. Докучаєва на Великоанадольскому лісовому стаціонарі (розташованому на вододілі басейнів Дніпра і річок, що течуть в Азовське море, в 50 км на південний-захід від Донецька й в 3 км від станції Великоанадоль), яким став завідувати. У перший же