Глобальная компьютерная сеть Internet. Программное обеспечение Internet

період підйому — передусім завдяки активній підтримці з боку урядів європейських країн і США. У першій половині 90-х років XX ст. у США щорічно виділялося приблизно 1—2 млрд. доларів на створення нової мережної інфраструктури. Дослідження в галузі мережних комунікацій фінансують також уряди Великобританії, Швеції, Фінляндії, Німеччини. Однак державне фінансування — лише невелика частка коштів, оскільки все помітнішою останніми роками стає «комерціалізація» мережі (очікується, що незабаром 80—90% коштів надходитиме з приватного сектору).  

Особливості апаратних засобів і програмного забезпечення. Протоколи TCP/IP

Топологія Інтернету (геометрична схема сполучення комп'ютерів у мережу) має комірчастий вигляд і здебільшого визначається географічним положенням вузлів та особливостями комунікаційної системи. Структура цієї мережі постійно змінюється, приєднуються нові вузли, припиняють роботу деякі старі. У мережі працюють машини різних типів: від супер-ЕОМ до простих ПК. Канали зв'язку також різні — від виеокошвидкісних до стандартних телефонних. Кількість вузлів мережі перевищила40 млн. , кількість користувачів — 150 млн. , і ці цифри продовжують зростати.

Висока вартість каналів передавання даних спричиняє те, що швидкість обміну даними стає критичним фактором, визначаючи більшість інших параметрів мережі, таких, як розподіл функцій між вузлами, характеристики апаратури, методи і програмне забезпечення, яке використовується для зв'язку між вузлами, і т. п

Робочі станції приєднуються до серверів мережі зазвичай найдешевшими каналами (виділеними телефонними або телефонними, які комутуються), а швидкість обміну даними становить усього кілька кілобайтів за секунду. Вузлові машини (сервери) зв'язані між собою та інформаційними серверами високошвидкісними каналами зв'язку (оптоволоконними, радіорелейними, космічними тощо) зі швидкістю обміну в сотні мегабайтів за секунду і вище. Структуру мережі Інтернет показано на рис. 1 

Програмне забезпечення серверів і робочих станцій глобальних обчислювальних мереж істотно відрізняється як за функціями, так і за обсягом.

Неоднорідні комп'ютерні мережі передусім створюють, щоб сумістити обладнання за електричними та механічними характеристиками, програми та дані — за системою кодування і форматом. У мережі Інтернет цьому слугує модель взаємодії відкритих систем (OSI). Відповідно до неї стандартизація апаратури і програмного забезпечення проводиться на підставі протоколів, що утворюють ієрархічну систему правил взаємодії. Як і в будь-якій іншій мережі, в Інтернеті можуть використовуватися до семи рівнів взаємодії між комп'ютерами.

Основну властивість — можливість передавання даних по ланцюжку від одного вузла до іншого при аморфній структурі, що постійно змінюється, і величезній кількості вузлів — мережа Інтернет успадкувала у вигляді протоколів TCP/IP від ARPANET. Це була мережа військових і дослідницьких установ США (1969 p. ), яка відповідала підвищеним вимогам щодо живучості в умовах можливої ядерної війни (попри неминучий у такому випадку масовий вихід із ладу вузлів і ліній зв'язку цієї системи). Завдяки вдалим рішенням, можливості об'єднувати не тільки окремі ЕОМ, а й мережі, дія яких ґрунтується на інших протоколах, а також доброму фінансуванню з боку Національного наукового фонду США (до 1995 р. фінансував основні канали зв'язку й адміністративні структури) вона трансформувалася в те, що зараз називають Інтернетом.

TCP/IP — сукупність двох протоколів, що регулюють взаємодію між комп'ютерами в мережі Інтернет. Свою назву протокол TCP/IP дістав від двох протоколів. Це Transmission Control Protocol (TCP) — протокол транспортного рівня, що визначає,

1 2 3 4 5 6 7 8