Глобализация и экономическое развитие
2. Розробка заходів з регулювання міжнародної торгівлі сировинними товарами. Кінцевою метою є стабілізація цін на світових ринках.
3. Розробка заходів і засобів політики й економічного співробітництва.
4. Сприяння розвитку економічного співробітництва між країнами, що розвиваються.
5. Ведення інформаційної та аналітичної роботи з широкого кола проблем.
ЮНКТАД випускає щорічні доповіді про стан світової торгівлі та пов'язані з нею питання, що представляють безперечний інтерес для всіх цікавих до розвитку світової економіки (www. unctad. org).
Найвищим органом ЮНКТАД є Конференція (слід розрізняти два поняття конференція як найменування самої організації та Конференція як назва найвищого органу). Конференція збирається на сесії, що проводяться один раз на чотири роки на рівні міністрів з метою визначення головних напрямків політики та вирішення питань, пов'язаних з програмою роботи. Всього було проведено 10 сесій.
Сесії ЮНКТАД представляють собою багатосторонні економічні форуми, що проводяться в рамках системи ООН. Більшість рішень ЮНКТАД по суті питань, які розглядаються, не мають обов'язкової сили і носять рекомендаційних характер.
Міжнародний торгівельний центр ЮНКТАД/СОТ є допоміжним органом ООН і СОТ, які діють через ЮНКТАД. Основна його функція – координація. Він дозволяє підвищити ефективність використання коштів фондів ПРОООН.
Крім вищеназваних комплексних торгівельних організацій існують ще багато спеціальних організацій, котрі регулюють окремі товарні ринки (рис. 4).
Міжурядові організації з регулювання світових товарних ринків, так звані Міжнародні товарні організації (МТО), включають:
Ш Міжнародні організації;
Ш Міжнародні ради;
Ш Міжнародні консультативні комітети;
Ш Міжнародні дослідницькі групи.
Міжнародні товарні організації мають за мету спостереження за реалізацією міжнародних товарних угод, а також вивчення стану світових товарних ринків і обговорення проблем, пов'язаних з співвідношенням попиту і пропозиції на конкретних ринках, і продукування рекомендацій урядам країн-учасниць (Міжнародні консультативні організації та Міжнародні дослідницькі групи). Діяльність Міжнародних товарних організацій певною мірою обмежує можливості для односторонніх дій деяких країн – виробників сировини, перешкоджає створенню міжнародних об'єднань експортерів картельного типу.
Приміром, дуже важливою міжнародною організацією картельного типу є Організація виробників та експортерів нафти (ОПЕК). Вона контролює більшу частину ринку нафти, і домовленості країн ОПЕК про розміри добування практично визначають ціни світового ринку. Розвинуті країни-імпортери нафти постійно чинять тиск на ОПЕК з метою спонукання її до рішень про збільшення видобутку. Особливого загострення це питання набуло осінню 2000 р. у зв'язку з “бензиновою кризою” в країнах Західної Європи.
Список літератури
1. Агропромисловий комплекс України: стан та перспективи розвитку (1990-2000) / За ред
2. Буркинский Б. Н. , Степанов В. Н. , Харичков С. К. , Крисилов А. Д. Научные основы формирования концепции устойчивого развития региона: новые идеи и решения. -Одесса: НАН Украины, Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований, 1996. - 42 с.
3. Гайдуцький П. І. Аграрна реформа: на порозі реструктуризації// Агроінком. - 1997. - № 8-9. - С. 10-21.
4. Герасимчук В. Г.