Государственная контрольно-ревизионная служба

Державна контрольно-ревізійна служба

В умовах переходу України до ринкової економіки потрібне ефективне державне управління, важливе місце в якому займає фінансовий контроль.

З огляду на актуальність державного управління, викликану незабезпеченістю економіки достатнім обсягом фінансових ресурсів, провідна роль у регулюванні їх потоків, раціональному і ефективному використанні належить системі державного фінансового контролю, до якої відносять Рахункову палату, органи державної контрольно-ревізійної служби, Державного казначейства, державної податкової служби, державної митної служби та деякі інші.

Найважливішою функцією державного фінансового контролю є і надалі залишатиметься обслуговування процесу формування та використання фондів державних фінансових ресурсів, серед яких головним інструментом реалізації державної політики в будь-якій країні є бюджет. Забезпечення в Україні контролю в частині ефективного і цільового використання бюджетних коштів покладено на органи державної контрольно-ревізійної служби.

ДКРС - є одним із найважливіших контролюючих органів в державі, від роботи якого в значній мірі залежить фінансова безпека держави. Тому дослідження проблем, пов’язаних з роллю, функціями, завданнями ДКРС, розвитком служби є актуальним на сьогодні.

В останні роки увага фінансистів була в більшій мірі спрямована на розробку проблем формування і розвитку незалежного аудиторського фінансового контролю і дуже мало уваги приділялося державному фінансовому контролю.

Пояснити це можна тим, що процеси роздержавлення, приватизації, відродження відносин приватної власності, звичайно, потребують розвитку такої форми контролю. А оскільки значення державних фінансів у країнах з розвинутою ринковою економікою зростає й далі, то разом із цим розвивається і вдосконалюється механізм управління державними коштами й контролю за їх використанням. Важлива роль у процесі державного регулювання відводиться державній контрольно-ревізійній службі в Україні (далі -ДКРС), яка є невід’ємною складовою системи її фінансової безпеки

Фінансову безпеку будь-якої держави визначає насамперед її фінансова незалежність. При цьому, за О. Барановським, рівень фінансової безпеки зумовлений щонайменше 12 факторами, чільне місце серед яких посідають бюджетна безпека і боротьба з фінансовими злочинами.

Будь-який із зазначених у таблиці 1 факторів при відхиленні за оптимальні межі може призвести до порушення фінансової безпеки держави(спад виробництва, збільшення дефіциту державного бюджету, ігнорування інтересів власних товаровиробників, зростання інфляції, тінізація, криміналізація економіки тощо), а в кінцевому результаті - до зростання залежності держави від впливу зовнішніх і внутрішніх детермінантів, дії яких не завжди спрямовані в інтересах більшості її населення. Водночас тривале порушення фінансової безпеки створює передумови щодо порушення економічної і навіть національної безпеки держави.

Для нормального функціонування державного устрою дуже важливо, щоб органи управління державою своєчасно і повно виявляли проблеми суспільного життя, що може мати вирішальне значення для удосконалення законодавчих актів, а через їх реалізацію-для гарантування фінансової безпеки країни.

Таким чином, невід’ємним складником управління державою є контроль, який дає змогу не лише виявити, а й запобігати помилкам і хибам в роботі, шукати нові резерви та можливості.

Методологічно сутність фінансового контролю, як поняття, зводиться до процесу вивчення, порівняння, виявлення, фіксації проблеми, змісту і відображення в обліку господарських операцій та вжиття заходів по їх розв’язанню, усуненню порушень і попередженню їх в подальшому.

Також дуже важливим є управлінський аспект, згідно з яким контроль можна трактувати як функцію, підсистему та елемент процесу менеджменту в фінансовому секторі народного господарства. Водночас навіть найпростіший підхід повинен передбачати розгляд контролю як

1 2 3 4 5