Гражданин как субъект хозяйствования. Особенности правового статуса других субъектов хозяйствования

План

1. Громадянин у сфері господарювання.  

2. Особливості статусу іноземних суб’єктів господарювання.  

3. Кредитні спілки у сфері господарювання.  

4. Особливості статусу благодійних та інших неприбуткових організацій у сфері господарювання.  

5. Особливості статусу відокремлених підрозділів (структурних одиниць) господарських організацій.  

Список використаної літератури.  


1. Громадянин у сфері господарювання

Громадянин визнається суб’єктом господарювання в разі здійс­нення ним підприємницької діяльності за умови державної реєст­рації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст

58 ГКУ.

Громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звер­нено стягнення.

Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність:

• безпосередньо як підприємець або через приватне підприємст­во, що ним створюється;

• із залученням або без залучення найманої праці;

• самостійно або спільно з іншими особами.

Громадянин здійснює управління заснованим ним приватним підприємством безпосередньо або через керівника, який найма­ється за контрактом. У разі здійснення підприємницької діяль­ності спільно з іншими громадянами або юридичними особами громадянин має права та обов’язки відповідно засновника та/ або учасника господарського товариства, члена кооперативу тощо або права і обов’язки, визначені укладеним за його участю дого­вором про спільну діяльність без створення юридичної особи.

Громадянин-підприємець здійснює свою діяльність на засадах свободи підприємництва та відповідно до принципів, передбаче­них ст. 44 ГКУ.

Громадянин-підприємець зобов’язаний:

• у передбачених законом випадках і порядку одержати ліцен­зію на здійснення певних видів господарської діяльності;

• повідомляти органи державної реєстрації про зміну його адре­си, зазначеної в реєстраційних документах, предмета діяльно­сті, інших суттєвих умов своєї підприємницької діяльності, що підлягають відображенню в реєстраційних документах;

• додержуватися прав і законних інтересів споживачів, забезпе­чувати належну якість виготовлюваних товарів (робіт, по­слуг), додержувати встановлених законодавством правил обо­в’язкової сертифікації продукції;

• не допускати недобросовісної конкуренції, інших порушень антимонопольно-конкурентного законодавства;

• вести облік результатів своєї підприємницької діяльності від­повідно до вимог законодавства;

• своєчасно надавати податковим органам декларації про дохо­ди, інші необхідні відомості для нарахування податків та ін­ших обов’язкових платежів; сплачувати податки та інші обо­в’язкові платежі в порядку і розмірах, встановлених зако­ном.

Громадянин-підприємець зобов’язаний додержувати вимог, передбачених ст. 46 ГКУ (“. підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. При укла­денні трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобо­в’язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом та її своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи соці­альне й медичне страхування та соціальне забезпечення відпові­дно до законодавства України”) і 49 ГКУ (“. не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об’єднань, інших суб’єктів господарювання, установ, органі­зацій, права місцевого самоврядування і держави”), а також за­конодавчими актами України, і несе майнову та іншу встановле­ну законом відповідальність за завдані ним шкоду і збитки.

Громадянин-підприємець може бути визнаний

1 2 3

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные