Почвы субтропических умеренных влажных областей

План
Грунти субтропічних помірноних вологих областей

Червоноземи і жовтоземи ландшафтів вологих субтропічних лісів

Грунти субтропічних помірноних вологих областей
Найбільш характерними грунтами вологих субтропіків є жовтоземи і червоноземи. Ця область займає вельми обмежені простори. Грунти вологих субтропіків поширені в Західній Закавказзі і по південно-східному побережжю Чорного моря в межах Грузії, а також в гірських областях Кавказу, на схилах Талишських гір поблизу м. Ленкорань (Азербайджан).  Мал. 13. Субтропічні помірно теплі області: вологолісова (Л) і ксерофітний-лісова (М). Повну розшифровку буквено-цифрових позначень див. в легенде к рис. 5Площа червоноземів і жовтоземів в межах Радянського Союзу складає 0,6 млн. га. На території області, в рівнинній частині, виділяється одна провінція — Колхидськая, оскільки в Ленкорані рівнинні території займають нікчемну площу. Грунти субтропічною помірно теплій лісовій області формуються в умовах вологого і теплого клімату. Температура найбільш холодного місяця 0 — плюс 6°С, а найбільш теплого 21-24°С. Середньорічна температура повітря 13-15°С. Тривалість основного періоду вегетації складає 220-250 днів, безморозного — 265-290 днів. Сума температур вище 10° складає від 2000 до 4400°. Кількість опадів коливається в різні роки від 1200 до 2500 мм при випаровуваності 600-900 мм. Грунти вологих субтропічних областей розвиваються в умовах розчленованого рельєфу і залягають переважно в районі горбистих передгір’й і низьких гір з абсолютною відміткою до 600 м над рівнем морить. Червоноземи на Чорноморському побережжі займають схили Аджарського хребта з відміткою від 40 до 400 м над рівнем морить. Субтропічні грунти підзолистих жовтоземів формуються на вирівняних або слабохвилястих стародавніх акумулятивних терасах

Сильнорасчлененний рельєф цих районів надає великий вплив на розповсюдження тепла і вологи, є причиною ерозії грунтів на крутих схилах і перезволоження у підніжжях схилів і в депресіях і обумовлює, таким чином, велика різноманітність рослинного і грунтового покривів. Найбільш поширеними породами вологих субтропічних областей є продукти вивітрювання вивержених порід: андезитів, базальтів, порфиритових туфів і осадкових третинних відкладень — глинистих і піщано-глинистих сланців. На знижених територіях грунтоутворюючими породами служать алювіальні і делювіально-пролювіальні глинисто-піщані і галечниково-валуни відкладення. В умовах теплого і вологого клімату вивітрювання гірських порід відбувається поступово і на велику глибину. Кора вивітрювання зазнає великі хімічні зміни при цьому. Червоноземи розвиваються на могутній червонокольоровій корі вивітрювання глибиною до 12 м. Широке розповсюдження також отримує менш могутня (завглибшки 2-3 м) кора жовтозему, яка утворилася в результаті вивітрювання осадкових порід — глинистих сланців і пісковиків. У районі розповсюдження червоноземів на пологих передгір'ях часто зустрічаються так звані зебристі глини, які відрізняються неоднорідною, коричневий-червоною з білястими плямами і смугами забарвленням. Утворення зебристих глин деякі дослідники пов'язують з вивітрюванням відкладень галечниково-валунів. Велика кількість опадів і велика кількість тепла сприяють швидкому зростанню і розвитку культурної і природної рослинності. Деревна рослинність представлена густими субтропічними ліановими лісами понтійського типу. У їх складі переважають граб, бук, дуб з домішкою клена і каштана, а по вологіших місцях — вільхи. У могутньому підліску дуже багато понтійського рододендрона, лавровишні, гостролиста. Дерева перевиті ліанами — плющем, ломиносом, диким виноградом. Під запоною субтропічного лісу і па лісових полянах рясно виростає папороть. В даний час ця природна рослинність в багатьох місцях замінена культурною. На думку деяких учених (Би. Б. Полинов, І. П. Герасимов), формування червонокольорової кори вивітрювання на ранніх стадіях її освіти

1 2 3