Гуцульские обычаи и обряды

атрибутивному значенні — дотримання звичаю, традиції, уваги, пошани й любові до померлої людини.

Відродження народних традицій, обрядів, звичаїв стає характерною рисою нашого часу. Найбільш святковим, урочистим, радісним у житті кожного є обряд весілля.  

Багато я записала по пам'яті, бо з дитинства люблю народну творчість, цікавлюся самобутньою старовиною рідного краю, відображенням духовних та побутових надбань народу. До опису весілля я включила тільки ті пісні, що є обов'язковими в весільному обряді, та весільні коломийки. Але на весіллі співають дуже багато різних пісень. Думаю, що цей шедевр народної творчості сподобається читачам, що знайдуться шанувальники, які наповнять змістом цю призабуту давнину.

БЕРЕЗІВСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ

Ой дай, Боже, в добрий час. . .

Весілля проводять у м'ясниці, а м'ясниць у році є четверо: зимові — після Різдва Христового, весняні — після Великодня, літні — після свята Петра і Павла та осінні — після Першої Богородиці.  

Хлопець, що вподобав собі дівчину, посилає когось зі своєї родини до хати дівчини на перевідунки, або на обзорини, — подивитись, яка господарка, як у хаті, як поводиться дівчина. . . І коли, поговоривши з дівчиною, має намір одружитися і батьки їхні згодні, посилає старостів. За святковим столом у батьків дівчини свати-гості з'ясовують, що батьки дають дівчині у віно (хату, ґрунт, маржину. . . ) і говорять, що вони дають синові. Часто батьки хлопця вимагають більшого віна. Переважно ці «торги» закінчуються згодою, але буває і навпаки

Коли на сватанні дійшли згоди, сторони домовляються про весілля. З цього дня дівчина вважається засватаною.  

Молоді йдуть на перевірку до лікаря. А десь приблизно за місяць до весілля йдуть до священика подавати на заповіді, також він питає їх молитви. Три неділі підряд священик оголошує в церкві три заповіді, наприклад: «Симчич Василь, син Івана і Олени, наміряється стати в стан супружий з Томич Анною, донькою Михайла і Марії. Хто би знав які перешкоди, прошу повідомити до уряду парафіяльного. Оповідь перша (друга, третя)». В день оголошення третьої заповіді молоді сповідаються.  

Від самого сватання батьки молодих готуються до весілля: білять хати, прибирають двори, заготовляють продукти, напої, одяг молодим, обрядові атрибути. Батьки молодої поповнюють посаг, готують дари родичам молодого, переважно такі: жінкам — шалікові хустки, чоловікам — вишивані сорочки. Запрошують дружбу (дружку), старосту, свах, музик. Якщо в когось із молодих немає батька або матері, то просить близького родича бути за тата чи маму. Домовляються про коні, фіри.  

Весілля проводять у скоромний день: вівторок, четвер, суботу. Перед весіллям печуть хліб, колачі, струпні. В молодого печуть коровай. Виробляють його із здобного тіста, печуть у великій круглій формі, прикрашають «зозульками», «барилками», «косицями», а в центрі — «князь із княгинею» (молодий з молодою) у весільному вбранні. Випечений коровай прикрашають ще «косицями» — розгалужені прутики, обмотані посіченими смужками різнокольорового паперу. За два дні до весілля, також скоромної днини, рано молоді кожний у себе збираються в село просити на весілля. Про це сповіщають музики весільним маршем. До хати молодої і молодого сходяться дівчата, хлопці, родина, сусіди «збирати князів» (молодий і дружба) і

<< 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 >>

Похожие работы