Гуманистические и реформаторские идеи философской мысли Украины (конец ХV - начало XVIII вв.)

активний обмін ідеями, пошуки нового, синтетичного, шляху розвитку української культури, який поєднав би українські культурні цінності з деякими західноєвропейськими культурними надбаннями.

В творчості острозьких мислителів знайшли своє відбиття реформаційні та гуманістичні ідеї. Острозькі книжники виступали за демократизацію церкви, проти церковної ієрархії, звернулися до ідеї спасіння особистою вірою, до проблеми свободи совісті. Христофор Філалет стверджував, що світські люди мають право на суд над священниками, на вільне віросповідання. Люди мають однакові можливості щодо розуміння суті Біблії. Проте церква має право втручатися у дії влади, якщо вони не відповідають закону Божому. Так, церква і народ можуть боротися проти несправедливої національної політики. Такими думками закладаються основи для формування у майбутньому філософії національної ідеї.

Певний час з Острогом було пов'язане життя видатного українського мислителя Івана Вишенського, у працях якого можна знайти гостру критику католицтва, уніатської віри, феодально-кріпосницьких порядків у тогочасній Польщі. Критикував він й тих православних священників, які погрузнули у мирських справах, у розпусті та жадобі. І. Вишенський писав: “Замість смирення, простоти й убогості панують гордість, хитрість, махлярство і лиходійство. Замість суду й правди панують брехня, кривда, облудність, суперечки, наклепи, лицемірство, облесність, насильство антихристове. Замість віри, й надії, і любові панують безвір'я, відчай, ненависть, заздрість і мерзота. ” [див. : Давня українська література: Хрестоматія /Упорядник М. М. Сулима. - К. , 1991. - С. 245]. Архімандрити й ігумени привели монастирі в запустіння, поробили із святих місць собі фільварки, скрізь зловживання. .

І. Вишенський наполягав на перебудові церкви на ранньохристиянських засадах. Люди є рівними від природи та перед Богом, вони повинні дбати про своє спасіння за допомогою особистої віри. У своїй творчості І. Вишенський спирався на Біблію та східну патристику. Він вимагав, щоб освіта мала переважно богословський характер, тому й зустрічаємо в нього висловлювання на зразок “поганський красномовний Арістотель”, якого І. Вишенський зарахував (разом з Платоном та іншими антиками) в “машкарники” та “комедійники”. Певною мірою це було обумовлено тією обставиною, що деякі досягнення антиків використовували католицькі богослови. Тому й представляє він Арістотеля та Платона як “філософів латинських”. Якщо гуманісти, як правило, робили наголос на гармонії душі й тіла, намагалися реабілітувати земне, тілесне начало, діячі Реформації підносили духовне начало. І. Вишенський вважав, що людина - це єдність двох протилежностей, що ведуть боротьбу: душі і тіла. Справжня сутність людини полягає у духовності. Щоб здолати зло, знайти вічне блаженство, треба жити за законом Божим, творити добро, пізнавати себе, самовдосконалюватися у духовному плані, вивчати Святе Письмо, жити “в істині”.

В творах острозьких мислителів знайшли своє специфічне відображення й гуманістичні ідеї. Так, наголос робився на духовну красу людини, на розвиток духовності, на особисту доброчесність. Зустрічаємо ідеал творчої особистості, яка намагається максимально себе розвинути та проявити. Потойбічне спасіння пов'язане із земним самоствердженням та самовдосконаленням. Мала місце ідея спільного блага. Історія розглядалася як результат дій, вчинків видатних особистостей.

Наприкінці ХVІст. в Україні почали виникати братства - організації православного населення міст. Вони намагалися захистити духовні традиції українського народу, його політичні права, вирішувати певні юридичні та соціальні питання. Найвідомішими були Львівське, Київське та Луцьке братства. Діячі братств сприяли поширенню реформаційних та гуманістичних ідей, їхнім творам притаманна критика католицької церкви, унії, тогочасного стану православної церкви, а

1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные