Гуманистические и реформаторские идеи философской мысли Украины (конец ХV - начало XVIII вв.)

також прагнення перебудувати останню на ранньохристиянських засадах, відновити простоту та чистоту віри. Підкреслювалася необхідність індивідуального спілкування з Богом. Демократизм рааньохристиянських громад певним чином вплинув на демократизм життя братчиків. Цікаво, що богослужіння могли вести також і миряни. Дуже важливою була освітня діяльність братств, які могли мати при собі школи, друкарні. У братських школах вивчали слов'янську, грецьку мови, граматику, риторику, діалектику, арифметику, геометрію, астрономію, музику, а також латину та польську мови. У бібліотеках можна було знайти видання Арістотеля, Платона, Цицерона та інших видатних антиків. Усвідомлення християнських ідей поєднувалося з вивченням творів античних та західноєвропейських вчених (хоча твори останніх повинні були аналізуватися з православної точки зору). Через це можна стверджувати, що братські школи сприяли поширенню гуманістичних ідей та секуляризації освіти та науки.

На відміну від західноєвропейських гуманістів, українські гуманісти другої половини ХVІ - ХVІІст. підкреслювали вже не стільки гармонію душі і тіла, скільки духовну красу людини, робили наголос на духовному самоствердженні. Поширювалися ідеї служіння суспільному благу, розвитку української культури. Вважалося, що цінність людини визначається не її походженням або багатством, а особистою порядністю, шляхетністю поведінки, фізичною та моральною вдосконалістю, максимальною реалізацією творчих можливостей у земному житті. Доброчесність людини визначалася життям згідно з християнськими моральними принципами, підкоренням почуттів розуму, активною діяльністю заради досягнення високих суспільних цілей та особистої слави. Історія не є результатом Божого провидіння, а є слідством діяльності, насамперед, видатних яскравих особистостей. У творах братчиків осмислювалися проблеми самопізнання, самовдосконалення людини.

Якщо спочатку соціальною базою братств був переважно “третій стан”, то пізніше до братств почали вступати люди з вищих прошарків суспільства, що певною мірою відновлювало ієрархію серед духівництва. Реформаційні ідеї починають відходити на другий план. Тому у другій половині ХVІІст. у братствах розвивалися переважно гуманістичні ідеї. Цьому сприяло й вивчення античної спадщини та творів діячів західноєвропейського Відродження. Братчики почали розуміти, що у дискусіях з католиками та уніатами недостатньо спиратися тільки на Біблію та східну патристику, вважаючи все інше “чужим”, “поганським”. Ігнорування світової філософської спадщини не могло сприяти розвитку абстрактного мислення, вивченню логіки, метафізики, натурфілософії. Починаючи з другої половини ХVІІст. інтерес до духовного начала став поступатися місцем інтересу до природи, тілесного світу, почуттів. Знову панує ідея гармонії душі і тіла. Людину розглядають як мікрокосм, який є відтворенням макрокосму. Має місце думка про те, що людське тіло складається з тих стихій, з яких складається природа. Сенс життя вбачали в активній творчій діяльності, яка пов'язана з повною реалізацією всіх можливостей людини. Розум стає навіть вищим за побожність.

Острозький центр та братські школи сприяли створенню умов для виникнення професійної філософії, що стало можливим завдяки утворенню Києво-Могилянської академії

 


Рекомендована та використана література

  1. Історія філософії України: Підручник /М. Ф. Тарасенко, М. Ю. Русин, І. В. Бичко та ін. - К. : Либідь, 1994. - 416с.
  2. Огородник І. В. , Огородник В. В. Історія філософської думки в Україні: Курс лекцій; Навч. посібн. – К. : Вища шк. : Т-во “Знання”, КОО, 1999. – 543с.
  3. Горський В. С. Історія української філософії: Курс лекцій. - К. : Наук. думка, 1996. - 287с.
  4. Розвиток філософської думки в Україні: Курс лекцій /Підготував Ю. М. Вільчинський. -
1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные