Гуманистические и реформаторские идеи философской мысли Украины (конец XV - начало XVII в.)

тогочасної західноєвропейської культури у дiяльностi представників фiлософськоi думки України одержує з ХVI ст. , у межах української версії реформаційної ідеології. Сприйняття ідей реформацii не припинило процес розвитку ідей ренесансного гуманізму в Україні. Ренесансний гуманізм та реформаційна iдеологiя розвиваються на українському грунтi у складному синтезі та взаємопереплетеннi, що, зрештою, зумовило творчий характер теоретичного доробку представникiв філософської думки України тієї пори. Такий синтез був можливим завдяки певній близькості за безумовної вiдмінностi цих обох ідейних течій, започаткованих у захiдноєвропейськiй культурі. Адже i Відродження, i Реформація готували грунт до секуляризації духовної культури, знаменуючи перехід до нових, порівняно до середньовіччя, форм культурного життя. Але шлях цей був вiдмiнним.

 Різке загострення у ХVI ст. вiросповiдних конфлiктiв в Україні, пов’язаних зі спробами покатоличити українське населення, що входить до складу Речі Посполитої, надає релiгiйнiй проблематиці особливої ваги. Якщо гуманісти, відображаючи інтереси світської інтелектуальної еліти свого часу, прагнули зняти відчуження сутнісних сил людини, повертаючи її з неба на землю, то реформатори йдуть інших шляхом. ,.

 Теоретичне осмислення i розробка комплексу ідей, співзвучних реформаційній iдеологiї, як i розвиток гуманістичних ідей, здійснюються наприкінці i ХVI – на початку ХVII ст. українськими книжниками, що переважно групувались навколо культурно-освiтнiх центрiв, які створювали цього часу в Україні великі меценати магнати або представники міського населення з метою збереження i розвитку вітчизняної духовної культури, поширення освіти i захисту національних, політичних та релiгiйних iнтересiв народу.

 Серед центрів, утворюваних у маєтках українських магнатів, найбільшим i найвпливовішим був заснований 1576 р. в м. Острог на Волині князем Костянтином Острозьким

Тут акумулювались усі течii i напрями тогочасної духовної культури України, здійснювалась наукова розробка й поширення, в тому числі філософських ідей ренесансно-гуманiстичного i реформаційного спрямування. Острозький культурно освiтнiй центр об’єднував колегіум, що являв собою першу на східнослов’янських землях спробу створення школи вищого типу, науково літературний гурток i видавництво, яке очолював Іван Федоров.

 У дiяльностi Острозького культурно-освітнього осередку вирізняються три головні етапи. Перший, позначений активною творчою дiяльнiстю представників його, що прютадає на час підготовки до Брестської унії (1596 р. ). Цього часу, до початку ХVII ст. , в осередку створюється велика полемічна література, в якій на основі засвоєння реформаційних за своєю суттю ідей обґрунтовується оновлена релiгiйна доктрина острозьких книжників, що спиралась в тому числі на комплекс загально-фiлософських та етичних ідей.

 Наступний етап (з початку ХVII ст. позначений переважно книжково-науковою дiяльнiстю, спрямованою на поширення комплексу ідей, сформульованих у попереднiй період.

 Зрештою, третій, останній етап, який припадає на друге десятиліття ХVII ст. , засвідчує поступовий спад дiяльностi, що привело до припинення існування Острозького центру 1636 р.

 Протягом порівняно короткої iсторiї Острозький центр об’єднав плеяду визначних представників української культури, яким належить певний внесок i в iсторiю вітчизняної філософської думки. До їх числа належить перший ректор Острозької школи Герасим Смотрицький, учасник створення i автор передмови до знаменної Острозької бiблiї – першого ловкого видання Бiблiї, здійсненого 1581 р. «по язику словенку».

 Найзначнішим його твором є «Ключ царства небесного», який є однією з яскравих пам’яток тогочасної полемічної літератури.

 Значний внесок у розвиток реформаційних ідей в Колі

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные