Холокост евреев в годы Второй Мировой Войны

План
Голокост на окупованій території СРСР    2
Голокост на території Польщі    3
Голокост на території Франції.     6
Голокост в країнах Осі    7
Використана література    10
 
Голокост на окупованій території СРСР
Після нападу Німеччини на СРСР і окупації західної частини країни, що проживали на Україні, в Білорусії і Прибалтиці євреї виявилися жертвами нацистських переслідувань. Деяка частина з них встигла евакуюватися на схід і південь країни. Cотрудник Єрусалимського університету С. Швейбиш писав, що на початок війни в СРСР проживало (без урахування біженців з окупованої частини Польщі і з Румунії) 4 855 тис. євреїв, у тому числі 4 095 тис. на території, яка під час війни піддалася окупації. З них в радянський тил було евакуйовано 1 200 - 1 400 тис. євреїв. За даними Центрального статистичного управління СРСР, з врахованого по списках на 15 вересня 1941 року населення, підмета евакуації (окрім дітей з евакуйованих дитячих установ), доля євреїв складала 24,8 % (друге місце після росіян - 52,9 %). Чисельність радянських євреїв, що виявилися на території окупованої німцями, склала 2,75-2,90 млн. людина, більшість з них загинули.
Ілля Альтман виділяє наступні етапи в здійсненні Голокосту на території СРСР :
1.     22 червня 1941 (напад на СРСР) - січень 1942 (Ванзейска конференція)
2.     лютий 1942 - осінь 1943 (ліквідація гетто і робочих таборів в німецьких зонах окупації)
3.     зима 1943/1944 - осінь 1944 (переведення уцілілих євреїв в концтабори і повне звільнення від євреїв окупованої території СРСР)
Іцхак Арад розглядає три етапи в наступних інтервалах:
1.     22 червня 1941 (напад на СРСР) - лютий 1942. За цей час знищена більшість євреїв Литви, Латвії, Естонії, Молдавії, майже усі євреї східної Білорусії, східної України і зайнятих німцями районів РРФСР.
2

    весна 1942 - грудень 1942. Знищена більшість євреїв західної України і Білорусії, а також південних районів РРФСР, окупованих влітку 1942 року.
3.     січень 1943 - кінець літа 1944. Знищення євреїв, що залишилися, на окупованих територіях перед відступом німців.
Історик Павло Полян відмічає також цікавий факт. Після приєднання Західної Білорусії і України в результаті розділу Польщі між Німеччиною і СРСР в 1939 році відбулися дві депортації осадників і членів їх сімей, деяку частину депортованих склали євреї. Крім того, в 1940 році відбулася депортація в Сибірьєврейских біженців, що емігрували з польських територій зайнятих Німеччиною на територію Білорусії. Всього в Сибір було вислано 70-90 тисяч людина, з яких 85-90 % були євреями. Фактично ця депортація врятувала їм життя. Він же пише, що суть Голокосту владою СРСР навмисно замовчувалася. У усіх документах від періоду звільнення Освенцима і до самого Нюрнберзького процесу в радянських документах згадувалося" знищення радянських громадян" при повному замовчанні етнічної складової. Так, в ув'язненні державного радника юстиції Д. И. Кудрявцева, експерта і представника Надзвичайної державної комісії на процесі у справі військових злочинців - службового персоналу концтабору Освенцим, представленому Верховному трибуналу Польської Республіки 13 грудня 1947 року, слово "єврей" взагалі було відсутнє. Замовчання в СРСР суті Голокосту як масових вбивств євреїв за національною ознакою підтверджується також іншими авторами.
Активну допомогу в знищенні євреїв німцям робили місцеві колабораціоністи. Їх участь була особлива помітно на території Прибалтики і України.
Голокост на території Польщі
З

1 2 3 4 5

Похожие работы