Хозяйство Украины в период борьбы за государственную независимость (1917-1921 гг.)

План 

Господарське життя України в період Центральної Ради

Економічне становище в період Гетьманату і Директорій УНР

Економічна політика радянської влади

Нова економічна політика в Україні

Література 


Господарське життя України в період Центральної Ради

Економічна ситуація на Україні, як і у всій Росії, за станом на березень 1917 р. була дуже складною. До першої світової війни в 9 українських губерні­ях вироблялось 8 з кожних 10 пудів вугілля й цук­ру, 7 - залізної руди та чавуну, більше половини сільгоспмашин, майже половина паровозів від усієї продукції імперії.

Війна суттєво підірвала економічний потенціал України. З липня 1914 р, по липень 1915 р. Ро­сійська імперія витратила на війну 5,3 млрд. крб. , з липня 1915 р. по липень 1916 р. - 11,2 млрд. крб, з липня 1916 р. по липень 1917 р. - 18,6 млрд. крб. Остання сума - це майже половина всіх матеріальних цінностей, ство­рених в країні. За період війни рівень інфляції в країні досяг нечуваних розмірів: у 1914 р. щомісяця друкувалось банк­нотна 219 млн. крб. , у 1915 р. -223 млн. крб. , у 1916 р. -290 млн. крб. , у першій половині 1917 р. -423 млн. крб. , у другій його половині - 832 млн

Українські підприємства і українське село були позбав­лені 4-х мільйонів чоловік, які були призвані до війська, найбільш продуктивної і кваліфікованої частини працездат­ного населення. З цих причин та через гостру нестачу сиро­вини лише у травні 1917 р. на Україні було закрито 108 підприємств, у червні - 125, у липні - 206 підприємств. В результаті цього кількість безробітних становила біля 100 тис. чоловік. Лише у жовтні 1917 р. закрилось майже 200 шахт. На початку серпня 1917 р. з числа діючих вибуло 23 доменні та 32 мартенівські печі, тобто третина, а ті, що залишились, працювали лише на три чверті потужностей; виплавка чаву­ну і сталі зменшилась майже вдвічі. На кінець червня 1917 р. вибули з ладу 5200, тобто кожний четвертий паровоз, 51 тися­ча вагонів. З села до війська була забрана третина коней. Скорочувались посівні площі: плантації цукрового буряку у 1917 р. зменшились майже у півтора рази; знижувались вро­жаї зернових, соняшнику, картоплі, а все це разом різко змен­шувало валові збори сільськогосподарської продукції.

Підірване війною українське село знаходилось у тяжкому становищі: 45,5% господарств не мало робочої худоби, 35,7% - корів, 44,9% - знарядь по обробітку землі. Влітку 1917р. тут налічувалось 625 тис. безпосівних селянських дворів, 616 тис. - з посівом до однієї десятини, 647тис. - з посівом 1-2 десятини. З 44 млн. сільгоспугідь 13 млн. перебували у ру­ках міцних господарників, 9,1 млн. - у руках середньоможних селян, 5,1 млн. - у руках малоземельного селянства. 16,2 млн. десятин належали дворянам, промисловикам, удільному відомству та церкві. У середньому на одне поміщицьке госпо­дарство випадало 1740 десятин, куркульське - 25,4, бідняцьке - 2,2 десятин.

УЦР, особливо у перші місяці свого існування, переважно займалась мітингуванням, політичними питаннями, а економі­ка

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные