ИСТОРИЯ УКРАИНСКОЙ ТЕАТРА

О. Загаров, Л. Курбас, Д. Козачковський, Т. Лучко, М. Донець, І. Крига, художники І. Бурячок, П. Погрібний, І. Таран, А. Резніков, М. Санніков, І. Жилаєв, Г. Орлов, К. Панадіані, І. Богданович.

 Не дивлячись на складний і драматичний період 1920-30-х років, коли театральне мистецтво перебувало під пресом жорстокого ідеологічного контролю, митцям вдавалось творити речі справжнього мистецтва, що викликало як прихильні відгуки критиків, так і наступну зміну статусу театру.

  Запорізький період. Військові лихоліття. 1922-1931

 З 1931 року театр ім. М. Заньковецької набуває державний статус, отримуючи стаціонарну прописку в Запоріжжі. Саме тут концентрувалась прогресивна тогочасна науково-технічна думка в будові Дніпрогесу та всезагальній індустріалізації. Зрозуміло, що і на театральний репертуар був накладений відповідний відбиток. Тому-то одними із перших вистав стали п'єса Г. Кобеця "Гута" та "Комуни в степах" М. Куліша, де піднімались властиво соціалістичні проблеми.

 Поступово цей ейфорійно-комуністичний напрям вдалось дещо стишити, і глядачі з приємністю відвідували "Доходне місце" О. Островського, "Весілля Кречинського" О. Сухово-Кобиліна, "Марусю Чурай" І. Микитенка, а також відновлені постановки "Мартин Боруля" І. Карпенка-Карого, "Ой, не ходи Грицю та й на вечорниці" М. Старицького, "Наталка-Полтавка" І. Котляревського.

 Взагалі запорізький період відзначився рядом визначних здобутків при постановці творів світової та національної класики. Завдяки натхненній і самовідданій праці у золоту спадщину української культури ввійшли драматичні твори І. Кочерги, І. Микитенка, О. Левади тощо. В процесі роботи підтверджували чи здобули визнання актори Б. Романицький, В. Любарт, В. Яременко, В. Данченко, В. Полінська, режисери І. Богаченко, В. Харченко, композитор О. Радченко, художники Ф. Нірод, Ю. Стефанчук.

 Поступальний рух театру був пригальмований в 1941 році подіями Другої світової війни. В силу цієї ситуації колектив був евакуйований спочатку на Кубань, а потім в Сибір. Тут в стародавньому місті Тобольську було поновлено професійну діяльність. Не дивлячись на відповідну військово-ідеологічну спрямованість вистав того часу, група однодумців з успіхом поновила окремі вистави українського національного репертуару, які демонструвалися в містах і містечках регіону, збираючи числену і вдячну аудиторію.

 В середині 1943 року колектив у повному складі переїздить до міста Новокузнецька на Кузбасі, де продовжує свою роботу. Окрім того на базі театру створюються театрально-концертні бригади, що обслуговують армійські підрозділи, лікарні.

 В цих воєнних умовах вдалося зберегти практично весь основний кістяк театру, перед яким вже з 1944 року розпочиналась нова історія.

  Львівський період. 1922-1931

 Несподіваний поворот у долі театру ім

М. Заньковецької приніс 1944 рік. Урядовим рішенням колектив було переведено на постійну працю у древній Львів.

 До галицької столиці переїхали практично всі провідні митці - Б. Романицький, В. Яременко, В. Любарт, Н. Доценко, Ф. Гаєнко, К. Губенко, П. Голота, І. Овдієнко, Н. Половко, І. Слива, М. Пенькович, О. Писаревський, В. Данченко, В. Максименко, В. Полінська, режисери - В. Івченко, В. Харченко, художник - Ю. Стефанчук, композитор - О. Радченко. Згодом до трупи були запрошені місцеві актори І. Рубчак, Л. Кривицька. Прийшла в трупу талановита молодь - В. Аркушенко, Г. Босенко, О. Гай, Б. Мірус, К. Хом'як, Л. Каганова, С. Стадниківна та Я. Геляс.

 50-ті роки позначилися творчим зростанням колективу, дякуючи головному режисеру Б. Тягну та режисеру В. Івченку. В репертуарі з'явились вистави: "Вій вітерець" Я. Райніса, "Доки сонце зійде, роса очі виїсть" М. Кропивницького, "Лісова пісня" Л. Українки, "Гамлет" В. Шекспіра та "Фауст і смерть" О. Левади. Поряд працювали молоді режисери А. Ротенштейн та А. Горчинський. Успіх разом з акторами розділили режисери О. Ріпко, С. Сміян, М. Гіляровський, С. Данченко, В. Опанасенко, сценограф М. Кипріян, який ось уже 40 років є головним художником театру, а також завідуючий трупою Ю. Турчин, який працює з 1950 року.

 60-ті роки театр поповнили талановиті актори В. Сумський, Г. Опанасенко, Б. Кох,

1 2 3