Идеалистическая психология Платона. Материализм Аристотеля. Учение античных врачей

План

  1. Ідеалістична психологія Платона.
  2. Матеріалізм Аристотеля. Поняття душі, пізнання та почуття.
  3. Вчення античних лікарів.


1. Ідеалістична психологія Платона.

З часом наївно - матеріалістичні теорії філософів стали основою розколу в світоглядних позиціях. Так, у Анаксімена, душа ~ це повітря, у піфагорійців - вона воює безсмертна і переселяється, у Фалеса - душа це дещо відмінне від тіла (на його думку і в магніта є душа). Саме в трактуванні особливостей душі в їх відмінності від тіла поступово зростають ідеалістичні тенденції. Так Сократ (470 - 399 р. до. н. е. ) вважав, що божественний розум є єдиною причиною всіх явищ (улюблена його фраза: «Пізнай самого себе»). За Сократом знання володіють активною силою, що зберігаються в душі кожної людини. Він вважав, що якщо людина знає, що таке добро, то вона ніколи не зробить щось погане. Аморальний вчинок це плід незнання (дурний вчинок - це помилка, а ніхто не робить помилок добровільно). В 399р. до н. е. Сократа засудили до смертної кари через те, що він своїм вченням відволіає юнаків від почитання богів. Він привселюдно випив отруту.

В вченні про душу, Сократ вперше вказав на відмінність душі та тіла, виголосив нематеріальність та безсмертність душі.

Свого найвищого розвитку ідеалізм досяг у учня Сократа, Платона ( 427-347 до н

є. ), що став основоположником об'єктивного ідеалізму. Центральною філософською ідеєю Платона є вчення про ідеї. Ідеї - це істинне буття, незмінне, вічне. Матерія - це небуття, вона може стати річчю

лише при з’єднанні з певною ідеєю. Співвідношення ідей та речей таке, що в світі належить безперечна першість ідеям. Світ речей - це недійсний світ, а лише копія світу ідей (ейдосів), оскільки спочатку існують не предмети, а ідеї. Ідеї - це і причина, і начало всіх речей, тобто матеріальне створюється ідеальним.

Душа людини вічна, безсмертна і живе в царстві ідей. Душа існує раніше ніж поєднається з якимось тілом. Душа є частиною світового духу. Душа по своїй природі є вищою за матеріальне тіло, і тому може керувати ним. Тілесне, матеріальне є пасивне саме по собі, а стає активним лише у поєднані з душею. Та Платон зазначає, що душа і тіло взаємопов'язані і мають відповідати один одному ( так, розвиваючи тіло, слід розвивати і душу - духовні якості).

 По Платону є 3 начала людської душі: 

1. Нижче начало - спільне для рослин і тварин - це нерозумне начало, володіючи ним будь яка жива істота прагне задовольнити свої тілесні потреби. ( «Именно зтой частью души человек влюбляется,испытывает голод, жажду. . . ») 

2. Розумне начало, яке прагне перебороти нерозумне.

3. Яросний дух. («Єтой частью человек вскипает, раздражается,
становишся союзником того, что Ему представляєшся справедливим, и
ради этого он готов переносить голод, стужу, и все подобные им муки,
лиш бы победить; он не

1 2 3 4 5 6