Идеализация - метод научного познания

інерції.

 Реальні експерименти, в яких неможливо усунути чинник тертя, здавалося б, підтверджували концепцію Арістотеля, що панувала впродовж тисячоліть, стверджувала, що тіло, яке рухається, зупиняється, якщо сила, що штовхає його, припиняє свою дію. Таке твердження грунтувалося на простій констатації фактів, спостережуваних в реальних експериментах(куля або візок, що отримали силову дію, а потім що котяться вже без нього по горизонтальній поверхні, неминуче уповільнювали свій рух і врешті-решт зупинялися). У цих експериментах спостерігати рівномірний рух, що не припиняється, за інерцією було неможливо.

 Галілей, виконавши подумки вказані експерименти з поетапним ідеалізуванням поверхонь, що труться, і доведенням до повного виключення зі взаємодії тертя, спростував арістотелівську точку зору і зробив єдино правильний висновок. Це виведення могло бути отримане тільки за допомогою уявного експерименту, що забезпечив можливість відкриття фундаментального закону механіки руху.

Обмеження в ідеалізації

 Метод ідеалізації, що виявляється дуже плідним у багатьох випадках, має в той же час певні обмеження. Розвиток наукового пізнання примушує іноді відмовлятися від прийнятих раніше уявлень, що ідеалізуються. Так сталося, наприклад, при створенні Ейнштейном спеціальній теорії відносності, з якої були виключені ньютонівські ідеалізації "абсолютний простір" і "абсолютний час". Крім того, будь-яка ідеалізація обмежена конкретною областю явищ і служить для вирішення тільки певних проблем. [2]

 Це добре видно хоч би на прикладі ідеалізації "абсолютно чорне тіло".

 Сама по собі ідеалізація, хоча і може бути плідною і навіть підводити до наукового відкриття, ще недостатня для того, щоб зробити це відкриття. Тут визначальну роль грають теоретичні установки, з яких виходить дослідник. Розглянута вище ідеалізація парової машини, вдало здійснена Саді Карно, підвела його до відкриття механічного еквіваленту теплоти, якого, проте ".

. він не міг відкрити і побачити лише тому, - відмічає Ф. Енгельс, - що вірив в теплород(термін на рос. м. ). Це є також доказом шкоди неправдивих теорій".

 Основне позитивне значення ідеалізації як методу наукового пізнання полягає в тому, що отримувані на її основі теоретичні побудови дозволяють потім ефективно досліджувати реальні об'єкти і явища. Спрощення, що досягаються за допомогою ідеалізації, полегшують створення теорії, що розкриває закони досліджуваної області явищ матеріального світу. Якщо теорія в цілому правильно описує реальні явища, то правомірні і покладені в її основу ідеалізації.

Висновки

 Отже, метод ідеалізації більше, ніж просто доцільний у сфері науки. Це метод, який передбачає абстрагування, роботу з уявним світом речей, які неможливі у світі реальному, але живі у мисленні, а тому є можливість відтворити їх практично, хоча така можливість не завжди існує, або починає існувати на практиці значно пізніше виявленої ідеї.

 За допомогою цього методу з’явилась така кількість ідей, багато з яких достовірних та вже доведених, що, як на мене, у застосуванні жодного іншого методу ще не було.

 Ідеалізація передбачає оперування з чистими поняттями, яких ще не було в реальному світі, але які у своєму зв’язку утворюють нову ідею, яка у свою чергу, може суттєво вплинути на хід науки і життя людей на Землі.

 Вважаю, що зовсім не треба применшувати значення методу ідеалізації, лише посилаючись на те, що уява – це далеко не реальність. Думаю, це така ж реальність, як і все, що нас оточує в предметному середовищі з

1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные