Имущество субъектов хозяйствования

План

1. Правовий режим майна суб’єктів господарювання.  

2. Майно і джерела його формування у сфері господарювання.  

3. Особливості правового режиму державного майна у сфері господарювання  

4. Прибуток (дохід) суб’єкта господарювання.  

5. Підстави виникнення майнових прав і обов’язків. Майновий стан і облік майна суб’єкта господарювання.  

6. Приватизація державних та комунальних підприємств.  

Список використаної літератури.  


1
Правовий режим майна суб’єктів господарювання

Майнові права суб’єктів господарювання захищаються зако­ном.

Вилучення державою у суб’єкта господарювання його майна допускається не інакше як у випадках, на підставах і в порядку, передбачених законом.

Збитки, завдані суб’єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядуван­ня, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Право власності та інші майнові права суб’єктів господарю­вання захищаються у способи, зазначені у ст. 20 ГКУ (визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законо­давству, ущемлюють права та законні інтереси суб’єкта господа­рювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з передбачених законом підстав; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб’єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або ство­рюють загрозу його порушення; присудження до виконання обо­в’язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штраф­них, оперативно-господарських та адміністративно-господарських санкцій; встановлення, зміни і припинення господарських право­відносин; іншими способами, передбаченими законом).

Основу правового режиму майна суб’єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права: господарського відання, опера­тивного управління, а також оперативного використання май­на.

Право власності — основне речове право у сфері господарю­вання.

Відповідно до ст. 134 ГКУ суб’єкт господарювання, який здійс­нює господарську діяльність на основі права власності, на влас­ний розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб’єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (або їм) май­ном, у тому числі має право надати майно іншим суб’єктам для використання його на правах власності, господарського відання чи оперативного управління або на основі інших форм правового режиму майна. Майно, що використовується в господарській ді­яльності, може перебувати у спільній власності двох або більше власників.

Правовий режим власності та правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються ГКУ.

Повноваження власника регламентовані ст. 135 ГКУ, де вка­зано, що власник майна має право одноосібно або спільно з іншими власниками на основі належного йому (або їм) майна засновувати господарські організації або здійснювати господар­ську діяльність в інших організаційно-правових формах госпо­дарювання, не заборонених законом, на власний розсуд визна­чаючи мету і предмет господарської діяльності, структуру утво­реного ним (або ними) суб’єкта господарювання, склад і компе­тенцію його (або їх) органів управління, порядок використання майна, інші питання управління діяльністю суб’єкта господарю­вання, а також приймати рішення про припинення господарської діяльності заснованих ним (або ними) суб’єктів господарювання відповідно до законодавства. Власник має право особисто або через уповноважені ним органи з

1 2 3 4 5

Похожие работы