Имущество субъектов хозяйствования
Кабінет Міністрів України встановлює перелік державного майна, яке безоплатно передається у власність відповідних територіальних громад (комунальну власність). Передання об’єктів господарського призначення з державної у комунальну власність здійснюється в порядку, встановленому законом.
Не можуть бути об’єктами передання з державної у комунальну власність підприємства, що здійснюють діяльність, яку дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам і організаціям.
Види майна, що може перебувати виключно в державній власності, відчуження якого недержавним суб’єктам господарювання забороняється, а також додаткові обмеження щодо розпорядження окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних підприємств, установ і організацій, визначаються законом.
4. Прибуток (дохід) суб’єкта господарювання
Прибуток (дохід) суб’єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб’єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Склад валового доходу та валових витрат суб’єктів господарювання визначається законодавством. Для цілей оподаткування законом може встановлюватися спеціальний порядок визначення доходу як об’єкта оподаткування.
Порядок використання прибутку суб’єкта господарювання визначає власник (власники) або уповноважений ним орган відповідно до законодавства та установчих документів. Порядок використання прибутку державних підприємств встановлюється відповідно до закону
Держава може впливати на вибір суб’єктами господарювання напрямків та обсягів використання прибутку через нормативи, податки, податкові пільги та господарські санкції відповідно до закону (ст. 142 ГКУ).
5. Підстави виникнення майнових прав і обов’язків. Майновий стан і облік майна суб’єкта господарювання
Майнові права і обов’язки суб’єкта господарювання можуть виникати:
• з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать;
• з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом;
• внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом;
• внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав;
• внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності;
• з інших обставин, з якими закон пов’язує виникнення майнових прав та обов’язків суб’єктів господарювання.
Право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом. Зазначений перелік регламентований ст. 144 ГКУ.
Відповідно до ст. 145 ГКУ майновий стан суб’єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав і зобов’язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.
Правовий режим майна суб’єкта господарювання змінюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений ГКУ та прийнятими відповідно до нього законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом.
Правовий режим майна суб’єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно