Информационный запрос

Запит буде ігноровано (за різним даними, на сьогодні така доля чекає більш, ніж на 50% поданих запитів)

 

5.  Оскарження у випадку порушення права на інформацію

 Ігнорування запиту, надання формальної відповіді або відповіді, що не містить запитуваної інформації, є порушенням ваших прав. Перелік інформації, що не може бути надана для ознайомлення, визначена Статтею 37 Закону.

 Не підлягають обов’язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи, які містять у собі:

- інформацію, визнану у встановленому порядку державною таємницею;

- конфіденційну інформацію;

- інформацію про оперативну і слідчу роботу органів прокуратури, МВС, СБУ, роботу органів дізнання та суду у тих випадках, коли її розголошення може зашкодити оперативним заходам, розслідуванню чи дізнанню, порушити право людини на справедливий та об’єктивний судовий розгляд її справи, створити загрозу життю або здоров’ю будь-якої особи;

- інформацію, що стосується особистого життя громадян;

- документи, що становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію (доповідні записки, переписка між підрозділами та інше), якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи, процесом прийняття рішень і передують їх прийняттю;

- інформацію, що не підлягає розголошенню згідно з іншими законодавчими або нормативними актами. Установа, до якої звернуто запит, може не надавати для ознайомлення документ, якщо він містить інформацію, яка не підлягає розголошенню на підставі нормативного акта іншої державної установи, а та державна установа, яка розглядає запит, не має права вирішувати питання щодо її розсекречення;

- інформацію фінансових установ, підготовлену для контрольно-фінансових відомств.

 У випадку, якщо інформація дійсно не підлягає розголошенню, Вам має бути надана належним чиномвмотивована відмова.

 Оскарження відмови надати інформацію, відповідь, що не містить запитуваної інформації, рішення про відстрочку та ігнорування запиту може бути здійснено у два основні способи: в адміністративному порядку, тобто – до вищестоящого органу, якому підпорядкована особа, що вчинила неправомірні дії (ст. 35 Закону «Про інформацію») або – до суду.

Як показує практика, оскарження до вищих органів не є результативним. В той же час, матеріали звернення до таких інстанцій, особливо, якщо результатом такого звернення стало порушення ваших прав, а саме - невжиття заходів до підлеглих осіб, може бути використане вами, як аргумент у судовому засіданні чи при підготовціпублікацій на тему обмеження прав ЗМІ у доступі до інформації.

 Хоча формулювання ч. 3 статті 35 Закону інколи тлумачиться як обов’язкове звернення до вищестоящого органу перед судовим оскарженням, така позиція не є правомірною

Право на безпосереднє звернення до суду закріплене ст. 55 Конституції України (додатково див.  Рішення Конституційного Суду України у справі № 6-зп від 25 листопада 1997 року. )

На стадії подання запиту та оскарження неправомірної відмови надати інформацію досить дієвим засобом є залучення до процесу органів прокуратури, що зобов’язані здійснювати нагляд за дотриманням законності. Із відповідною скаргою ви можете звернутися до відповідної прокуратури з моменту закінчення строку на задоволення запиту, або винесення неправомірного рішення щодо Вашого запиту.

  Якщо, попри Ваші зусилля, інформацію все ж не надають, неправомірні дії (бездіяльність) посадових осіб можна оскаржувати у судовому порядку.

Звернення до суду необхідне, якщо Вам у будь-якому випадку потрібно отримати інформацію, або якщо ви маєте можливість висвітлити процес отримання інформації у ЗМІ. Висвітлення судового процесу щодо обмеження права на отримання суспільно-важливої інформації пов’язане з витратами часу та коштів (підготовка позову, сплата державного мита), але може

1 2 3 4 5

Похожие работы