Интеллектуальная собственность в сети Интернет

такі види порушень прав інтелектуальної власності в Інтернеті: порушення авторських прав і порушення, пов'язані з використанням засобів індивідуалізації. Дуже часто порушуються особисті немайнові права авторів в Інтернеті, зокрема: право авторства, право на ім'я, право на захист своєї репутації, право на публічне використання твору. Так, при розповсюдженні в глобальній інформаційній мережі тексту пісні часто вказуються тільки виконавці, які не завжди є авторами даного твору. Проте притягати до відповідальності особу, що поширює твір в мережі з порушенням авторських прав, складно, оскільки встановити особу порушника практично не вдається.

В умовах науково-технічного прогресу недосконалість законодавства і відсутність надійних технічних засобів захисту створюють сприятливі умови для піратства в Інтернеті. Виробники програмного забезпечення були одними з перших хто зіткнувся з масштабним піратством в мережі. Порушення авторських прав в сфері програмного забезпечення залишається однією з ключових проблем не лише в Україні, але й у всьому світі.

 Така ж гостра проблема охорони інтелектуальної власності в мережі у сфері музичної продукції, яка виникає у зв’язку з перенасиченням ринку та легкістю перекладу даних з одного формату в іншій. З'явилася нова сфера діяльності "нелегального ринку”, яка стала масовою. Науково-технічний прогрес надав можливість перетворювати музику в цифровий формат та безперешкодно її поширювати і копіювати в Інтернеті

Саме тому все важче стає власникам музичних творів захищати свої авторські права  

3. Охорона інтелектуальної власності у віртуальному інформаційному середовищі 

Тепер розглянемо проблему охорони інтелектуальної власності у віртуальному інформаційному середовищі з позицій чинного законодавства відносно об'єктів авторського права.

Аналіз структури сайту з точки зору дії «Законів про авторське право і суміжні права» і « Закону про правову охорону програм для ЕОМ і баз даних показує його комплексний характер: у – перших – як програма для ЕОМ; у – других – як твір дизайну. Тобто сайт включає два самостійні види об'єкту авторського права, що охороняються законодавчо, як на національному, так і міжнародному рівнях.

Будь-яка програма для ЕОМ є складеним об'єктом, інколи ще її називають «синтетичним» об'єктом авторського права. Програма включає наступні складові:

1)        формалізація конкретного практичного завдання, яке необхідно вирішити з використанням ЕОМ в середовищі Інтернет;

2)        постановка завдання на програмування – визначення спектру питань, які мають бути відбиті при реалізації програми для цілей рішення поставленої задачі;

3)        власне програма – як об'єктивна форма сукупності даних і команд, призначених для функціонування ЕОМ з метою здобуття певного результату;

4)        результат використання програми для ЕОМ.

Авторське право на програму для ЕОМ належить авторові незалежно від того, розроблена вона в ініціативному порядку або в порядку виконання службового завдання (виконання службових обов'язків або виконання замовлення).

Виняткове право далі переходить до працедавця або до замовника за умови надання йому цього права за трудовим договором або договором замовлення при документальному підтвердженні переходу права власності. Це положення визначене законодавчими документами і має на меті захист прав авторів – розробників Web–сайтів. Порушення прав їх розробників в даний час стало повсякденним явищем, при цьому більшість авторів абсолютно не уявляють собі

1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы