Инвестиционная деятельность коммерческих банков
Кредитні відносини між установами комерційних банків та інвесторами оформлюються угодами, в яких визначаються: мета надання державного кредиту, строки його повернення, процентні ставки за використання, економічні санкції й особливі умови кредитування, зобов’язання банку й інвестора з інших питань надання і використання кредиту.
Інвестори зобов’язані забезпечити цільове і своєчасне використання державного кредиту і його повернення у визначені строки. Контроль за цільовим використанням кредиту здійснює Національний банк України.
Інвестор починає погашати кредит за рахунок власних коштів через рік після закінчення нормативного строку будівництва, реконструкції і технічного переоснащення об’єкта кредитування. Кошти, що вивільнилися, перераховуються комерційним банком на рахунок інвестиційного фонду України для повернення їх у державний бюджет. Контроль за своєчасним поверненням цих коштів у держбюджет здійснюється Міністерством фінансів України.
РЕАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ ТА ОЦІНКА ЇХ КРЕДИТУВАННЯ
Для оцінювання та реалізації будь-якого інвестиційного проекту необхідно вибрати модель, на підставі якої прийматимуться рішення про вкладення коштів. Розглянемо деякі основні моделі.
Модель оцінювання терміну окупності
Це — найпростіший і часто використовуваний метод. Він дає змогу розрахувати період, протягом якого проект окупиться. Якщо цей термін задовольнятиме інвестора, то проект може бути ухваленим. Сутність методу полягає у складанні грошового потоку проекту за роками та визначенні періоду окупності — часу, протягом якого сума грошей, затрачена на проект, буде відшкодована.
Моделі оцінювання дохідності використаного капіталу
Цей метод полягає у визначенні відношення доходу, одержаного від реалізації проекту, до витрат, що мають бути здійснені. Дохід обчислюється після відрахувань податкових та на амортизацію. До витрат належать початкова вартість проекту і робочий капітал (наприклад, сировина, витрати на склад готової продукції та ін
У зарубіжній літературі зустрічається багато назв цього методу. Часто використовується абревіатура ROCE (return on capital employed). 1снують два способи вираження ROCE. Перший — це визначення відношення середньорічного доходу, одержаного за весь період здійснення проекту, до середньої вартості вкладеного капіталу. Другий — визначення відношення середньорічного доходу до вартості вкладеного капіталу. Нижче подано приклад, де використані обидва підходи.
Модель оцінювання інвестиційних проектів на основі сучасної вартості потоку платежів (модель NPV).
Платежі інвестиційного проекту, як правило, визначаються через певні рівні проміжки часу, наприклад, щотижня, щомісячно або щорічно. Платежі можуть бути позитивними (якщо є прибуток), негативними (якщо кошти, вкладені в проект, не перекриваються доходами) або нульовими.
Модель оцінювання інвестиційних проектів на основі внутрішньої нормі! дохідності. У моделі NPV проект має позитивний NPV у тому разі, коли дохід від проекту, виражений у %, буде вищим коефіцієнта дисконтування, NPV негативний, коли дохід нижчий коефіцієнта дисконтування, NPV дорівнює нулю, коли дохід дорівнюватиме коефіцієнтові.
Моделі інвестиційної діяльності в умовах невизначеності. Основою ризику або невизначеності є незнання того, які з різних можливих подій справді відбудуться. Наприклад, якою буде ціна продажу блоку акцій через рік.
Ризик, який ми розглядаємо, с ризиком неотримання доходів, очікуваних від інвестиційного портфеля або проекту. Невизначеність доходу інвестиційного портфелю є наслідком невизначеності доходів активів, які його