Исследование восприятия и наблюдательности ученика

План

Поняття про сприйняття

Спостереження і спостережливість

Дослідження сприймання і спостережливості

Список використаної літератури

 

 


Поняття про сприйняття

Сприймання – це відображення у свідомості молодшого школяра предметів або явищ об’єктивної діяльності внаслідок їх дій на аналізатори. Сприймання відображає предмет в цілому, у скупченості його властивостей.

Види сприймання:

-       зорове;

-       слухове;

-       дотикове

До основних особливостей сприймання відносять: роль минулого досвіду, вибірковість (те, що знаходиться в центрі уваги при сприйманні, називають об’єктом сприймання, усе інше – фоном); предметність (віднесення даних, отриманих із зовнішнього світу, до цього світу); осмисленість (усвідомлення свідомого сприймати предмет – значить назвати його).

Перехід від відчуттів до сприймань – це перехід до складнішого і повнішого відображення людиною довкілля.

Особливостями сприймання є:

Цілісність – структурна єдність частин сприйнятого, коли навіть за окремою рисою вимальовується об’єкт у всій повноті й багатогранності: за пелюсткою – квітка, за контурами – постать, за запахом – речовина.

Предметність – віднесення образу сприйнятого предмета до самого предмета, у результаті чого зникає різниця між реальним об’єктом і його образом, відбувається об’єктивізація – образ начебто змивається із самим об’єктом (ми бачимо не відображення будинку, зошита, книги у нашому мозку, а сам будинок, зошит, книгу).

Осмисленість – розуміння суті сприйнятого об’єкта, його призначення, належність до певної групи, класу, категорій об’єктів: розглядаючи місто, ми жилі будинки сприймаємо як споруди для мешкання людей, школи, навчальні заклади, сквери як місце для відпочинку тощо.

Константність – відносна постійність образу прийнятого об’єкта. Незважаючи на зміни умов сприймання – віддалі, освітленості, положення у просторі, далекі об’єкти дають на сітківці ока малий відбиток, але приймаються, не як малі, а як віддалені, круглі об’єкти при певному куті зору на них відбиваються на сітківці як еліпс, але сприймаються все ж круглими тощо.

Досконалість сприймання зростає із збільшенням досвіду суб’єкта, бо при кожному новому сприйманні предмета чи явища пожвавлюються сліди, які залишилися від попереднього сприймання таких самих або ж подібних об’єктів, і активізовані минулі враження зливаються з новим відображенням, поширюючи і поглиблюючи образ сприйнятого. Ми бачимо більше якостей, чуємо нові відтінки звучання, помічаємо нові боки та властивості

Зміст сприймання визначається такими важливими психологічними чинниками, як настанова на сприймання, інтерес, значущість сприйманого для суб’єкта.

Сприймання залежить і від бажання чи небажання школяра сприйняти об’єкт, від його настроїв, переживань і почуттів, від світогляду і знань, вольових якостей та особливостей характеру і темпераменту. Залежність сприймання людини від змісту всього її попереднього досвіду називається апперцепцією.

Властиве в певних умовах усім людям неадекватне, помилкове відображення пре6дметів називається ілюзією. Наприклад, світлі предмети здаються більшими порівняно з темними, рівні за величиною предмети розміщені вертикально, сприймаються більшими, ніж ті, що розміщені горизонтально.

За індивідуальними властивостями сприймання можна поділити на типи: аналітичний, синтетичний, аналітико – синтетичний; суб’єктивний і об’єктивний.

Школярі, що належать до аналітичного типу, схоплюють передусім деталі сприйманих об’єктів, а потім переходять до їх узагальнення; у представників синтетичного типу сприймання переважають загальні враження, часом на шкоду пізнання окремих якостей предметів і явищ. Для аналітико-синтетичного типу властива здатність сприймати як деталі, тік і об’єкти в цілому.

Учні суб’єктивного типу сприймання “забарвлюють” образи сприйнятих об’єктів власними переживаннями, накладають на них відбиток свого емоційного стану. Для представників об’єктивного типу сприймання властива безпристрасність і точність, нейтральність під час сприймання довкілля.

Сприймання, яке має цілеспрямований, планомірний і тривалий характер, називається спостереженням.

Спостережливість і вміння людини

1 2 3 4 5 6

Похожие работы