Источники международного права

План

Вступ.

  1. Поняття «джерела міжнародного права».
  2. Міжнародний договір.
  3. Міжнародний звичай.
  4. Договір і звичай — основні джерела міжнародного права.
  5. Рішення міжнародних органів та організацій.
  6. Судові рішення та доктрини міжнародного права.

Висновок.

Список використаної літератури.  

Вступ

Поняття джерел міжнародного права тісно переплітаєть­ся з проблемою створення міжнародно-правових норм. У зв'язку з цим у багатьох загальновизнаних курсах міжнарод­ного права розгляд поняття "джерела", як правило, пов'язу­ється з питанням про створення міжнародно-правових норм.

Наприклад, у відомій праці Ф. Мартенса "Сучасне між­народне право цивілізованих народів" зазначається, що "не­залежні держави, які утворюють міжнародний союз, не під­коряються верховній владі, що визначала б своїми законами взаємні їхні відносини. . . Підставою юридичних норм, які ви­значають міжнародні відносини, є тільки усвідомлення циві­лізованими державами необхідності міжнародного правового порядку і їхня добровільна згода, що випливає звідси, на ви­знання його обов'язковості". З цієї концепції Ф

Мартене робить далі висновок, що усвідомлення і згода набувають сво­го зовнішнього вираження (формулювання) у міжнародних звичаях і трактатах, у дипломатичних переговорах, у законо­давстві, урядових розпорядженнях, нарешті, у рішеннях су­дів. Наскільки названі акти і звичаєві засади правильно ві­дображають правосвідомість держав, настільки вони можуть вважатися джерелами сучасного позитивного міжнарод­ного права її).

Відомий австрійський юрист, професор Віденського уні­верситету А. Фердросс у своєму курсі "Міжнародне право" тісно пов'язує поняття "джерела міжнародного права" з дією міжнародно-правових норм у часі. Він зазначає, що всі нор­ми позитивного міжнародного права виникають, змінюються і перестають діяти у визначений час. Процес виникнення, зміни і припинення дії цих норм регулюється самим міжна­родним правом, тому що воно, подібно до інших правопорядків, містить не тільки норми матеріального права, які регу­люють певні життєві відносини, а й правотвірні норми, що встановлюють, яким способом можуть виникнути, змінитися і припинитися позитивні норми права. Обставини, що регу­люються правотвірними нормами і за допомогою яких встановлюються норми міжнародного права, називають джерелами міжнародного права.

Іншими словами, тут ідеться про так звані формальні (правотвірні) і матеріальні (позитивні) норми міжнародного права. Тому ті джерела міжнародного права, що регулюють­ся формальними нормами, А. Фердросс відносить до фор­мальних джерел міжнародного права. Відповідно джерела міжнародного права, за допомогою яких діють соціальні фе­номени, що впливають на сам процес створення міжнародно-правових норм, належать до матеріальних джерел міжна­родного права.

У найширшому розумінні джерелом міжнародного права можна було б назвати матеріальні умови життя суспільства. Проте таке визначення було б надто загальним, адже мате­ріальні умови життя суспільства однаковою мірою є джере­лом і інших надбудовних соціальних явищ, ідей, правосвідо­мості, внутрішньодержавного права тощо.

1.     Поняття «джерела міжнародного права».

Джерела міжнародною пра­ва є його головною складо­вою, а тому цілком закономірно, що зміна поглядів на них часто була наслідком зміни поглядів на міжнародне пра­во, і навпаки. Багато в чому історія розвитку науки міжна­родного права зводилася насамперед до історії становлен­ня і розвитку джерел міжнародного права. На сьогодні серед різноманітних поглядів вітчизняних і зарубіжних учених на це питання можна знайти такі, що визнають джерелом саме міжнародне право і

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные