Историческая эволюция одежды

роль у докорінній зміні буденного жіночого міського костюма. Зникнення шлейфів і значне укорочення спідниць, так само як і відмова від пишної, ліпної орнаментації (мережив, оборок, рюшів, бантів тощо) певною мірою пояснюється зручностями користування внутрішнім транспортом (трамваєм, автобусом, тролейбусом, метро).

Важко уявити собі як би сідали в сучасний автобус чи тролейбус модниці 1901-1906 р. р. у спідниці „вугор” з віялоподібним півшлейфом або франтіха І91З-1914 р. р. у вузькій довгій спідниці „шантаклер”.

На формування костюму суттєво впливав також спосіб життя й основні заняття населення. Поява такого виду поясного одягу, як довгі штани, безперечно, пов'язана з кочовим способом життя, яке вимагає зручного для верхової їзди костюма.

Район початкового поширення штанів охоплює саме ті місцевості, де з давніх-давен велося кочове господарство. Це - сухі степи й напівпустелі Центральної та Передньої Азії: Монголія, Казахстан, Іран, Аравійський півострів. При цьому в багатьох кочівників штани носили кочівники штани носили як і чоловіки так і жінки.

Спосіб життя, умови праці залежно від природних особливостей території, яку населяє той чи той народ, рівень розвитку техніки, культури, суспільний лад, політичні умови, історичні долі створювали своєрідні форми побуту кожного народу. Будучи здебільшого стійкими, специфічно властиві кожній народності особливості побуту виявляються наочно саме в костюмі

На прикладі нашої багатонаціональної країни можна переконатися, наскільки строкаті й різноманітні народні національні костюми. Все це свідчить про те, що, вивчаючи історію костюмів, необхідно враховувати вплив на їх розвиток особливостей національної культури і побуту. Дуже важливу роль у формуванні костюма відігравали ідеологічні фактори, і насамперед релігія. Активна у своєму намаганні підкорити свідомість людей, керувати їхньою поведінкою, всебічно впливати на суспільна життя, релігія накладала глибокий слід на побут. Це особливо відноситься до більш ранніх історичних періодів, коли недостатній розвиток наукових знань перетворював релігію на панівний клас суспільної ідеології. Християнська мораль проголосила гріховність плоті: про оголення тіла й виявлення естетичних форм фігури в костюмі не могло бути й мови. Майже весь одяг європейського середньовіччя /як жіночий так чоловічий/ аж до ХІУ ст. являв собою глухе, з довгими рукавами, закрите до шиї, неприталене вбрання, у жінок, як правило – завдовжки до п’ят. Під впливом релігійних приписів у магометан був поширений звичай закривати обличчя жінки, коли вона виходила на вулицю /І взагалі на людях/ спеціальним покривалом - паранджею, хусткою чи густою сіткою.

Серед факторів ідеологічного плану, які робили суттєвий вплив на розвиток костюма, слід згадати й про суспільну мораль та етичні норми поведінки, що складалися незалежно від релігії.

Уявлення про пристойне і непристойне, про скромне і нескромне в усі часи і в усіх народів відігравало дуже важливу роль у процесі створення костюма. Суспільні норми поведінки, так само як моральні принципи, що лежать в основі цих норм, не тільки з’являються, видозмінюються, зникають у процесі загального історичного розвитку суспільства, а й відособлюються в тому чи іншому соціальному середовищі, формуючи класову, станову, а іноді навіть вузько групову мораль. Звідси те, що здається непристойним в одному суспільному колі, може не викликати ніяких нарікань і подиву в іншому середовищі, де панують свої власні поняття про мораль і норми поведінки. З

1 2 3 4 5 6

Похожие работы