Исторические национальные меньшинства в Украине

Досить висока численність татарської меншини сформувалася ще в часи СРСР і спричинена типовими тогочасними соціально-економічними чинниками. Про це ж свідчить і та обставина, що 58,7% українських татар рідною назвали російську, а ук­раїнську мову — лише 4,5%.

Азербайджанська меншина в Україні демонструє стійку тен­денцію зростання: 1959 р. — 6,7,1970 р. — 10,8,1979 р. — 17,2, 1989 р. — 36,9, 2001 р. — майже 45,2 тис. чол. (майже 0,1% на­селення). Азербайджанські мігранти схильні до діяльності у сфері бізнесу, торгівлі, обслуговування, управління тощо і очевидно, що умови в Україні для розгортання ділових якостей мігрантів виявилися привабливими. Цілком ймовірно, що міграційна ак­тивність азербайджанців була стимульована також етнополітичними конфліктами на Кавказі (Нагірний Карабах, Абхазія, Чечня та ін).

Грузин в Україні — 34,2 тис. чол. (0,07% населення). Ця мен­шина останнім часом кількісно досить стрімко зростає: 1959 р. — 11,6 тис. чол. , 1970 р. — 14,6, 1979 р. — 16,3, 1989 р. — 23,5. Тобто, за менш ніж за півстоліття вона збільшилася втричі. Причини цього досить різні: соціально-економічна привабли­вість України, нестабільність в багатьох грузинських регіонах, низький рівень життя в Грузії. Слід, однак, мати на увазі, що існують і давні традиції дружніх взаємин між українським та грузинським народами, які нерідко втілювалися в осіданні українців та грузин в братніх країнах.

Мова корейців осібна в системі класифікації. На Корейському півострові у двох державах живе понад 65 млн корейців, ще близько 5 млн — за межами батьківщини. Корейська меншина в Україні досить значна — 12 711 чол. , причому зростала вона стрімкими темпами: 1959 р. — 1,3 тис

, 1970 р. — 4,5, 1979 р. — 6,1, 1989 р. — 8,7. Корейці прибувають в Україну з РФ, Узбе­кистану, Казахстану, не в останню чергу приваблені можливістю реалізувати тут свій діяльнісний потенціал, зокрема аграрний.

Досить чисельна — узбецька меншина — 12 353 чол. (2001 p. ). Слід, однак, звернути увагу, що за попереднім переписом 1989 р. узбеків в Україні налічувалось 20 333 чол. , тобто, майже вдвічі більше. Ця обставина дає підставу зробити висновок про рееміг­рацію частини узбеків, повернення їх на свою історичну бать­ківщину. В Україні мешкає також 197 споріднених з узбеками уйгурів, представників етносу з пограничних районів Китаю, Кир­гизії, Узбекистану та ін. В Україні живе також 10 593 чувашів.

В РФ мордва мешкає насамперед в Мордовії і складається з двох субетносів — ерзя і мокша. Перепис 2001 р. не фіксував цих особливостей, а загальна численність мордовської меншини — 9 331 чол. (для 76,8% рідна мова — російська). Слід зазначити, що в минулі часи кількісні показники були ще значнішими: 1959 р. — 11,4 тис. чол. , 1970 р. — 14,7,1979 р. — 16,5,1989 р. — 19,3 або 0,04% населення України. Для етносу, загальна числен­ність якого заледве перевищує один мільйон (1 млн 150 тис. ), це досить чимала діаспора в Україні.

Турків в Україні досить чимало — 8 844 чол. (майже 90% з них вважають рідною мовою турецьку). Це пов'язано з активними економічними та торгівельними контактами обох країн, з відпо­відним переміщенням частини населення. Зафіксовано також 336 турків-месхетинців — представників народу, батьківщина якого

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Похожие работы