История костюмов Полесья

важливим елементом чернігівського строю є вишивка на жіночих сорочках, яка перегукується з тканими узорами на кролевецьких рушниках і є інтерпретацією царської символіки - двоглавих орлів.
Прикладом східнополіського вбрання може бути весільний стрій молодих з колишнього Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії, тепер Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Поверх вишитої весільної сорочки молода була одягнута в своєрідну "спідницю з нагрудником" або "юпку з нагрудником", відрізну по лінії талії та розширену донизу. Колір такої "спідниці з нагрудником" міг бути зеленим, малиновим, червоним, але обов'язково яскраво насиченого відтінку. Поверх неї одягався фартух переважно чорного кольору, розшитий кольоровим шовком рослинними мотивами. Стан оперізував весільний тканий "кролевецький" рушник. Головним убором був весільний вінок з шерстяних помпонів червоного кольору з кольоровими стрічками. У молодого основними у строї були весільна сорочка з вишитим стоячим коміром та пазухою, поверх якої одягалась жилетка і чумарка, пошиті з купованої тканини. Штани підперізувались тканим або плетеним поясом. Невід'ємний атрибут чоловічого вбрання - смушкова шапка, яка у весільному варіанті прикрашалась червоною стрічкою або весільним віночком.
Святковий костюм міг бути доповнений сірою свитою з домотканого сукна, по краю, на полах, по шиї та манжетах оздобленою чорним оксамитом, кольоровою тасьмою та узорною машинною строчкою. Окрім вищезгаданої "спідниці з нагрудником" на Східному Поліссі носили рясні спідниці з фабричної тканини, з шести-семи полотнищ (пілок), які зшивалися та збиралися зверху у дрібні складки чи збори. Також побутували фартухи з домотканого полотна, пишно оздоблені кольоровим мереживом і вишивкою.
Жіночим поясним одягом також були запаски, переткані поперечними смугами (задня - чорного кольору, а передня - синього), виготовлені з товстого доморобного сукна. У свята жінки одягали плахти одноколірні або строкаті - ткані у клітинку
Також ознакою жіночого вбрання були головні убори у вигляді очіпків, наміток, хусток. Очіпки виготовлялися із ситцю або вив'язувались із ниток.
Центральне київське Полісся
Центральне київське Полісся. В костюмі північних районів Київщини -поясним одягом служила спідниця, т. зв. "літник" або "андарак", витканий у поперечні різнокольорові смуги, в яких домінуючими були червоні та сині барви з невеликим доповненням зеленого, жовтого та білого.
Широкі смуги - "дороги" червоного та синього кольорів перемежовували вузькими зеленими і жовтими смужками - "стежками". Виткане у горизонтальні смуги полотно, довжина якого повинна була дорівнювати 2-3-разовому обхвату по талії, вздовж смуг закладали у складки. Іноді залишали передню частину гладкою з метою економії матеріалу. Вгорі закладені складки заводили у вузенький пояс, який пришивався по верхньому краю літника і який утримував спідницю на талії. Поверх завжди одягали широкий домотканий пояс.
Поруч із тканими з вовни у північних районах Київщини побутували й лляні білі запаски з тканим або вишитим "по чисницях" орнаментом, переважно у техніках поверхових непрозорих швів (настилування, набирування, затягування, занизування) у червоних кольорах з невеликою домішкою синього.
Характерними техніками північних районів було поєднання непрозорого й прозорого шиття біллю. Прозоро-мережане шиття по чисницях білим по білому вимагало довготермінової, копіткої, настирливої праці. Щоб досягти ефекту врочисто-святкового піднесення, сріблясто-ажурного мерехтіння такими обмежено-скупими засобами як відбілена нитка "біль", голка та власноручного виробу полотно, треба було вкласти не лише бажання, любов, майстерність, але й виснажливу працю.
Весільне вбрання київських поліщуків відзначає перевага білого кольору
1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы