История развития города Радивилов

Зміст

 

На переклику літ 

Кількома штрихами

Перші письмові згадки

Як власник Радивилова заохотив князя Острозького до книгодрукування

Нанесли на карту

Зі щоденника дипломата

Визрівав протест

За відомостями професора

Під найсуворіший арешт

Церква св. Олександра Невського

Горіли маєтки...

Згадав Лев Толстой

Поїзди зупинилися надовго

До омріяної волі

Як Радивилів був воротами в Європу

Без бар'єрів віросповідних

Сотні танків тут стялися у смертельному двобої

Тільки вперед – і жодного відступу 

 

Від села до села

Таємниці Попового Горба (Острів)

Без скорочень і вилучень (Крупець)

Понад двадцять років чудотворна ікона була в Козині

Братове село (Батьків)

За пару псів? (Опарипси)

Загадки Перенятинського замку

Спадкоємність духу (Довгалівка, Бригадирівка) 

 

Постаті 

В'їдлива сатира (Іван Журавницький)

Трагедія Жабокрицького

Як Мазепа Новий рік зустрічав

Йдучи за кордон (Федір Глинка)

Виріс до міністра закордонних справ (Микола Гірс)

Приятель Пушкіна – Петро Каверін

У свою першу шлюбну ніч Іван Франко з дружиною були в Радивилові

Добрі справи не забуваються (Мойсей Гінсбург)

За генерала поплатилася родина (Мирон Тарнавський)

Завоював Москву (Богдан Боднарський)

Просвітницький порив (Модест Левицький)

Лікар яскравого таланту (Петро Шепченко)

На крутозламі (Микола Ледянко)

"Бурхливі залізні часи” (Петро Козланюк)

Витоки зацікавлень (Ігор Свєшніков)

Гартований Заполяр'ям (Федір Бортник)

Переслідуючи злочинця (Юрій Сизов)

"Перший" (Микола Похільченко) 

 

Обереги духовності 

Незнищенність (Немирівка)

Зруйнувати не дозволили (Жовтневе)

Повалили каплицю, збудували буфет (Радивилів)

 

Краєзнавчі етюди 

Козаки-бандуристи

Річка з історії

І заснували село Хотин...

Слонівка 

 

Мовою документів 

Бальзак про Радивилів

І потягнулися підводи з награбованим (із спогадів Дмитра Оськіна)

Свій серед своїх (Дмитро Дорошенко)

З доріг дитинства (Валер'ян Поліщук)

 

РАДИВИЛІВ – районний центр Рівненської області. У 1940 – 1992 роках – Червоноармійськ, до того – Радзивилів. Розташований на правому боці річки Слонівки, притоки Стиру, за 100 км на південний захід від м. Рівного, біля міжнародної траси Київ – Чоп.

Уперше Радивилів згадується в документах Луцького замку в 1564 p. як маєток віленського воєводи Миколая Радзивілла, званого Чорним.

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>