История развития города Радивилов

дипломатичних поїздок, щоб домогтися для всього роду Радзивіллів князівського звання. І воно було надане в 1547 році. Микола став литовським канцлером і віленським воєводою, отримав численні володіння. Очевидно, тоді ж йому дісталося й поселення, що здобуло нову назву – Радивилів, із нагоди отримання Радзивіллами князівського звання. До речі, державною мовою у Великому князівстві Литовському була тодішня українсько-білоруська. А нею прізвище Миколи здебільшого записували як Радивил. Утім, різні написання прізвищ історичних осіб зустрічаємо і в пізніші епохи. Тому й не дивно, що перші письмові згадки в судових документах фіксують назву містечка як “Радивилів”. Після Люблінської унії 1569 року, коли Волинь опинилася в Речі Посполитій, цю назву дедалі послідовніше стали записувати на польську манеру як Радзивилів (точніше – Радзівілув).

Микола Радзивілл Чорний (1515 – 1565) був відомим культурно-освітнім і протестантським діячем свого часу (лютеранин, з 1555 p. – кальвініст). Він заснував чимало шкіл по своїх маєтках, відкрив у Бересті (Бресті-Литовському) друкарню, у якій 1563 року була випущена Радивилівська Біблія (польською мовою).

Саме цей взірець надихнув відомого волинського князя Костянтина Острозького, адже з Радзивіллом він породичався і часто з ним спілкувався. Син Миколи – Кшиштоф Радзивілл одружився з Катериною Острозькою, а після її передчасної смерті (в 1579 році) взяв собі за дружину старшу її сестру Єлизавету, котра вже встигла побувати в шлюбі. За ще одним представником роду Радзивіллів – Яном – згодом була замужем внучка Костянтина – Елеонора (дочка найстаршого його сина Януша). Неспроста під впливом Миколи Радзивілла і Костянтин Острозький спочатку заснував у своєму родинному місті Острозі школу, яку часто називають академією (наприкінці 70-х років), а в 1581 році випустив у тутешній друкарні першу повну Біблію старослов'янською мовою

Друкарем став Іван Федоров (Федорович).

А щастя Барбари, між іншим, виявилося недовговічним – вона померла через рік після коронування, мавши лише трохи більше 30 літ. В Олеському замку я бачив її мармуровий бюст: тонкі риси обличчя, високе чоло, хоча нічого вражаючого як на теперішні уявлення. Аж не віриться, що це була саме та красуня, яка так затьмарила світ польському королеві і спричинила навіть певні географічні зміни, адже в Речі Посполитій назв населених пунктів, утворених від прізвища Радзивіллів, було з десяток. Варто додати, що Радивил – це ім'я одного з предків Барбари, який жив за сто літ до неї. Походить воно з угро-фінських мов і означає «новохрещений».

Нанесли на карту

Карта України, на якій уперше позначили й Радзивилів, була складена понад 150 років тому. Щоправда, карта то незвична, адже північний напрямок на ній не вгорі, як це заведено в топографії, а внизу. Можна відшукати й позначення інших тутешніх населених пунктів – Дубна, Бродів, Берестечка, Хотина, Перенятина. . .

Склав карту французький інженер Гійом Левассер де Боплан (бл. 1600 – 1673). Перебуваючи в 1630 - 1648 роках на службі у польського уряду, він керував будівництвом фортець на півдні України. Причетний і до будівництва замку в Підгірцях (разом з архітектором Андре дель Аква). Підгірці тоді були свого роду заміською дачею коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Конецпольського, який виконував обов'язки головнокомандувача

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>