История развития современного украинского литературного языка на уроках родного языка

суперечності немає. Бог дав лю­дині гнучкий механізм мови, який має здатність розвива­тися, пристосовуючись до змінних потреб людини. Рацію мав Григорій Нісський (IV ст. н. е. ), який писав: "Бог дав людині дар мови, але не відкрив їй назви предметів".

Очевидно, саме цим зумовлений той факт, що Паризь­ке лінгвістичне товариство вилучило питання походжен­ня мови з кола питань, досліджуваних мовознавством, і чому американський мовознавець Е. Сепір вважав, що те­орія походження мови не становить справжнього інтересу для лінгвістичної науки (Сепир Э. Язык. — M. , 1934. -С. 121), а французький мовознавець Ж. Вандрієс заявив, що "проблема походження мови лежить поза його (мо­вознавства) компетенцією" (Вандриес Ж. Язык. — M. , 1937. — С. 21). Як пишуть автори "Введения в языкозна­ние" О. М. Камчатнов і H. A. Ніколіна (М. , 1999. — С

194), "так Бог створив наш світ, а чому Він його створив таким, а не інакшим, залишається великою божественною тай­ною, недоступною людському розуму".

Гіпотезу божественного (космічного, інопланетного) по­ходження мови підтверджує і теорія моногенезу мов, до якої останнім часом схиляється все більше мовознавців.

Теорія моногенезу (від гр. топов "один" і genesis "наро­дження, походження") — вчення про походження всіх мов світу від однієї мови. Ця теорія пов'язана з біблійним учен­ням, з ідеями італійського мовознавця, Альфред о Тромбетті (1866—1929) про спорідненість деяких сімей мов і право­мірність їх об'єднання в макросім'ї, з ученням М. Я. Марра про 4 елементи (сал, бер, йон, рош), від яких нібито похо­дять усі слова сучасних мов, з методом глотохронології аме­риканського мовознавця Морріса Сводеша (1909—1967), який довів існування великих макросімей мов і наявність між ними споріднених зв'язків.

Нині зроблено перші вдалі спроби об'єднання сімей у макросім'ї, як, наприклад, ностратична макросім'я, до якої входять індоєвропейські, картвельські, уральські, дравідські й алтайські мови. Вважають, що до ностратичних мов належать і ескімосько-алеутські мови. Генетична спорідненість ностратичних мов доведена наявністю в них великої кількості споріднених морфем. Низка подібних рис, зокрема в займенникових позначеннях осіб у всіх мо­вах світу, також підтверджує єдність походження всіх мов світу.

Теорію моногенезу підтримував український мовозна­вець О. Мельничук (1921—1997), а нині її пропагує київсь­кий мовознавець Ю. Мосенкіс.

Теорія полігенезу (від гр. роlу "багато" і genesis "народжен­ня, походження") — протилежний моногенезові погляд. По­в'язана з ідеєю декількох різних центрів походження лю­дини і відповідно різних мов. Цей погляд зараз вважається менш імовірним.

 

Закономірності розвитку мов

Розвиток мови загалом супроводжується постійними змінами. Змінюється її звукова, лексична, морфологічна і синтаксична системи.

Розвивається мова за своїми законами, які мають об'єк­тивний характер, тобто не залежать від волі людей. Усі змі­ни в мові зумовлені зовнішніми і внутрішніми причинами.

До зовнішніх причин належать економічний та суспі­льно-політичний розвиток, вплив різних історичних по­дій, прогрес у науці та техніці, розвиток культури тощо.

Зовнішні чинники є надзвичайно потужними. Від них залежать не тільки зміни в мові, а й саме існування чи зникнення мови. Мова існує доти, доки існує народ — но­сій цієї мови. Вона зникає тоді, коли зникає народ, що може трапитися внаслідок утрати державної незалежності, асиміляції політичне

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные