История, состояние и перспектива развития виноградарства в Украине

на такі фактори:

- оптимізацію розміщення виноградарства для стабілізації урожаїв та підвищення якості продукції, а також використання схилових і піщаних земель під виноград;

- одержання виноградно-виноробної продукції, вільної від залишків пестицидів, радіонуклідів, нітратів, важких металів та інших шкідливих речовин;

- розробку екологічно чистих технологій, що забезпечують одержання високих і сталих урожаїв при значному скороченні обсягів застосування хімічних препаратів;

- переведення розсадництва на виробництво сертифікованого садивного матеріалу на основі високопродуктивних клонів підщепних і прищепних сортів винограду, вільних від системних захворювань;

- розробку і впровадження нового покоління екологічної й біологічно безпечних машин, які дають можливість значно підвищити рівень механізації у виноградарстві та розсадництві й зменшити енергоємність виробництва;

 

- створення технологічного обладнання для виробництва високоякісних вин і нових видів винопродукції, конкурентноспроможних на світовому ринку;

- розробку принципів функціонування ринку винограду і вина, проведення маркетингових досліджень, створення автоматизованого центру науково-технічної та економічної інформації у виноградарстві й виноробстві, ефективне кадрове забезпечення галузі, прийняття Верховною Радою України Закону про виноград та вино з метою правового захисту виробників і споживачів винопродукції, поліпшення екологічного стану довкілля.

Особливості технології вирощування винограду.

 Організація території. Вона повинна ґрунтуватись на науково обґрунтованих проектах. Визначають найбільш раціональні розміри  кварталів і дільниць, їх конфігурацію, розміщення мережі доріг і лісосмуг, місця розчинних вузлів тощо.

Перед закладанням виноградників роблять детальне ґрунтове та агрохімічне обстеження території.

Передпосадковий обробіток ґрунту. На ділянці, призначеній для садіння винограду, виконують наступні попередні роботи:

Очищення ґрунту від злісних бур’янів, пеньків, чагарників, дерев, вирівнювання поверхні, покращення родючості та окультуреності ґрунту.

Перед закладанням виноградників під плантажну оранку вносять 40-100 т/га гною, 2-3 т/га фосфорних і 1-2 т/га калійних добрив в залежності від природної родючості ґрунту. Глибина плантажної оранки на чорноземних і каштанових ґрунтах 65-70 см.

В зоні неукривного виноградарства ширину міжрядь встановлюють в залежності від родючості ґрунту, умов вологозабезпеченності та біологічних особливостей сорту в межах 3-4 м, а відстань в рядах 1,75-2,50 м. Укривні виноградники закладають по схемі 2,5-3,0х1,5-2,0 м.

Опори. У звичайних виноградних насадженнях дротяну шпалеру на залізобетонних, металевих або дерев’яних стовпах встановлюють не пізніше, ніж на другий рік після садіння винограду, а високоштамбових – у перший рік садіння

Догляд за молодими виноградниками. Ґрунт увесь час утримують у розпушеному стані та вільному від бур’янів. Систематично проводять боротьбу з шкідниками та хворобами рослин. У перші 3 роки навесні проводять катарівку.

На прищеплених насадженнях вилучають також подвійну поросль. Щорічно кущі обрізують і формують.

Обрізування та формування кущів винограду. Обрізування полягає у щорічному видалені або вкорочені однорічних пагонів і більш старих частин з метою формування та регулювання росту й плодоношення куща.

Основним засобом формування кущів для укривних виноградників є безштомбові формування віяльного типу з однобічним розміщенням рукавів при повному вкриті кущів і двобічним - для окучування кущів без зняття лози зі шпалери.

Високоштамбову неукривну систему формування кущів рекомендують для відносно морозостійких сортів (Рислінг рейнський, Каберне - Совіньон, Ркацетелі, Аліготе, Піно сірий, Сапераві, Совіньон, Фетяска, Одеський чорний та ін. ) в районах, обмежених з півночі ізолінією середніх із абсолютних мінімумів температури повітря 20°С. Кущі формують за типом двостороннього кордону висотою 120 см з вільним звисанням пагонів.

Обламування зелених пагонів та інші операції з зеленими частинами виноградних кущів. Під час обломки на безштамбових формуваннях віяльного типу видаляють усі слаборозвинуті пагони, що розвинулися на голові та багаторічних частинах куща; добре розвинені

1 2 3 4 5 6

Похожие работы