Иоганн Генрих Песталоцци

методика початкового навчання тощо. У 1801 р. виходить найсистематичніша праця Песталоцці Як Гертруда вчить своїх дітей».

У 1804 р. при новій зміні політичної ситуації, коли інституту було відмовлено в оренді приміщення, Песталоцці разом з усім колективом учителів і учнів вимушений був перебратися в м. Івердон, де інститут функціонував до 1825 року, набувши визнання в Європі, ставши міжнародним (тут вчились представники Німеччини, Франції, Англії, Італії, Іспанії, Росії тощо). Заклад Песталоцці відвідувало багато іноземців, у т.ч. видатні вчені, письменники і громадські діячі (Р.Оуен, Гербарт, Белль, Фребель, Раумер, Шварц, Фіхте, мадам де Сталь, російський цар Олександр І та ін.).

В Івердоні пройшов останній і найдовший експеримент Песталоцці. Тут більше, ніж до цього часу, робота була спрямована на підготовку учителів, реформування педагогічної освіти. Укладались підручники, публікувались численні педагогічні статті. До 1815 р. слава Івердонського інституту досягла вершини. Але в міру розвитку давали себе знати суперечності між педагогічною системою і практичною діяльністю Песталоцці. По-перше, дидактика Песталоцці, сконструйована ним стосовно потреб початкової школи, відмовлялась служити середньому навчальному закладу. По-друге, чим більше розширялась освітня справа в Івердоні, тим більше відчувалось невміння Песталоцці знайти правильну лінію зв'язку розумового розвитку дітей з їх моральним вихованням. По-третє, не знайшовши нової лінії в моральному вихованні дітей, Песталоцці вперто тримався за стару базу морально-виховного впливу — сімейну форму ставлення педагога до дітей, за якої педагог повинен був виступати по відношенню до дітей в ролі їх турботливого батька, а вдячні вихованці повинні були у відповідь бути слухняними і податливими на всі його вимоги і накази.

У 1817р. після глибокої внутрішньої кризи, коли через чвари і непорозуміння заклад залишили найкваліфікованіші учителі почався період занепаду інституту. У 1825 р. Песталоцці вимушений був закрити інститут і повернутися в Нейгоф, де ще в свої 80 років знаходить силу і пише передсмертний твір «Лебедина пісням» в якій підвів підсумки своєї педагогічної діяльності і намагався дати синтетичний аналіз усіх своїх педагогічних пошуків.

Помер Песталоцці 17 лютого 1827 р. на 82-му році. На надгробному пам'ятнику Песталоцці в коротких словах викладене все його життя: «Рятівник бідних в Нейгофі. Народний проповідник в «Лінгарді і Гертруді». Батько сиріт у Станці. Основоположник нової школи в Бургдорфі. В Івердоні — вихователь лк: Людина, християнин, громадянин. Все для інших, нічого для  себе».

 

1 2 3

Похожие работы