Жилищное право к.р

План

1. Правові  підстави для заселення жилих приміщень у будинках державного і комунально-житлового фонду

2. Збереження права на жиле приміщення в будинках державного і комунального житлового фонду за громадянами у разі їх тимчасової відсутності.

Список використаної літератури

3. Ситуаційне завдання

 

1. Правові  підстави для заселення жилих приміщень у будинках державного і комунально-житлового фонду 

Підставою для заселення житла із житлового фонду соціального призначення є договір найму соціального житла.

 Договір найму соціального житла - угода, оформлена в письмовій формі, за якою одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання в ньому на певний строк надання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків з житлового фонду соціального призначення  здійснюється серед громадян, з числа мешканців, які перебувають на квартирному обліку у виконавчому комітеті міської ради у списках позачергового або першочергового отримання житла та потребують соціального захисту.

Право позачергового та першочергового отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення мають громадяни, визначені статтями 11 та 12  Закону “ Про житловий фонд соціального призначення ”.

 Пріоритетність в наданні жилих приміщень за договором найму соціального житла серед пільгових категорій громадян визначаються та затверджуються  рішенням виконавчого комітету міської ради та погоджуються  на сесії міської ради.

 Рішення про надання жилого приміщення є підставою для укладення договору найму соціального житла.

 При наданні квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення громадянинові, який має приватне житло, враховується площа жилого приміщення, що перебуває у приватній власності цього громадянина або членів його сім'ї, які проживають разом з ним

 Договір найму соціального житла укладається між органом місцевого самоврядування або уповноваженим ним органом і наймачем або уповноваженою ним особою.

 У договорі найму соціального житла мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов'язків щодо користування соціальним житлом.

Наймач соціального житла вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, своїх дітей, батьків. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

 У разі розірвання договору найму соціального житла наймач та члени його сім'ї, які проживають разом з ним, зобов'язані протягом трьох місяців з дня розірвання такого договору добровільно звільнити надане жиле приміщення. У разі незгоди добровільно звільнити жиле приміщення наймач та члени його сім'ї можуть бути виселені за рішенням суду.

Громадянин, з яким органом місцевого самоврядування було розірвано договір найму квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення на підставі, визначеній частиною шостою цієї статті, протягом наступних трьох років з дня розірвання договору має право на включення його до списків на позачергове отримання квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення за умови відновлення права такого громадянина на отримання соціального житла.

 Договір найму соціального житла може бути розірваний на вимогу наймача. На вимогу наймодавця договір найму соціального житла може бути розірваний лише за рішенням суду.

 Предметом договору найму соціального житла є квартира або садибний (одноквартирний) жилий будинок чи жиле приміщення в соціальному гуртожитку, а також перелік житлово-комунальних послуг, які надаватимуться наймачу відповідно до договору найму соціального житла.

 Предметом договору найму соціального житла не можуть бути допоміжні приміщення в багатоквартирному жилому

1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные