Жизненный и творческий путь Федора Михайловича Достоевского

1856р. Достоєвський знову їде в Кузнецьк і його кохана дає згоду вийти за нього заміж. Письменник був надзвичайно радий. Але по дорозі в Барнаул у Достоєвського стався епілептичний напад. Марія Дмитрівна була дуже шокована. Згодом вона почала докоряти чоловіку за те, що він їй раніше нічого не сказав про свою хворобу. Це дало першу тріщину в сімейних відносинах. Цей шлюб був бездітний.

  Бувший каторжник і петрашевець користувався великим успіхом на студентських вечорах. Йому дозволили жити в столиці. З цього часу починаються блискучі виступи Достоєвського на літературних вечорах. Але в особистому житті було все не так добре, як у творчому. У його дружини почалися проблеми зі здоров′ям. Вона їде в Петербург, де і залишається, а Достоєвський їде за кордон. Він побував у Берліні, Лондоні. Після повернення в вересні 1862р. письменник зустрів Марію Дмитрівну у дуже поганому стані. Весною 1863р. їй стало дуже погано лікарі переживали за її життя, але все-таки їй чудом вдалося вижити. Достоєвський відвозить її у Володимир, де клімат був набагато м′якшим.

  На початку листопада 1863р. подружжя переїхало до Москви. Марія Дмитрівна помирала в муках. 14 квітня 1864р. у неї був приступ, кров пішла горлом і почала заливати груди

На наступний день до вечора вона померла – померла тихо, при повній пам′яті і всіх благословила. Образ дружини можна знайти в багатьох творах Достоєвського.

  В останні роки життя його першої дружини, Федір Михайлович любив іншу жінку. Її звали Аполлінарія Прокопівна Суслова. Але в подальшому їхні стосунки не склалися.

  Але в майбутньому Достоєвський чекав новий, страшний удар: 10 липня 1864р. о сьомій годині ранку в Павловські під Петербургом у себе на дачі помер Михайло Михайлович Достоєвський. Це була найближча у духовному плані людина для Федора. Після смерті брата письменник бере на себе обов′язки допомагати великій сім′ї померлого. Після смерті дружини і брата Достоєвський почуває себе надзвичайно самотнім, він шукає любові, намагається одружитися, створити сім′ю, завести дітей. Він познайомився з двадцятирічною стенографісткою – Ганною Григорівною Сніткіною, яка стала його другою дружиною.

  «Злочин і кара» задуманий у формі сповіді Раскольнікова, витікає із досвіду каторги, де Достоєвський вперше стикнувся з «сильними особистостями». Але в 1859р. «роман-сповідь» не був початий. Письменник «виношував» цей задум шість років. В «Злочині і карі» проблема «своєвілля» отримує трохи інше художнє рішення. Достоєвський викриває сутність «своєвілля» Раскольнікова. Цей роман вважається самим соціально гострим твором: письменник показує, що капіталізм викликає ще більшу прірву між бідними і багатими. Ось чому в «Злочині і карі» Достоєвський художньо досліджує глибоку етичну проблему людського життя. В романі виділяється два головних героя – Раскольніков і Соня Мармеладова. Думка про недоторканність усілякої людської особистості грає головну роль в розумінні ідейного сенсу роману. Даний твір дуже вплинув на сучасників.

  Достоєвський вважав своє одруження з Ганною Григорівною початком нового життя. Дружина дозволила Федору Михайловичу першим ступити на килим перед священиком під час вінчання, тому що по російському народному звичаю вважалось, що той, хто зробить це першим, буде головою сім′ї. Але й як вона могла не

1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы