Живопись на пленэре. Методика работы

План

І. Основна частина.

1. 1. Живопис на пленері.

1. 2. Пошук сюжету твору.

1. 3. Виконання односеансних етюдів.

1. 4. Композиційні основи пейзажу:

а) вибір формату, видошукач;

б) пошук найкращої точки зору.

1. 5. Лінійна та повітряна перспектива.

1. 6. Визначення основних кольорових співвідношень.

1. 7. завершальний етап роботи над композицією.

1. 8. Аналіз творів великих майстрів.

ІІ. Висновки.

ІІІ

Список використаної літератури.

ІV. Додатки.

 

І. Основна частина 

1. 1. Живопис на пленері

Пленер (від французького «відкрите повітря») – стиль живопису, народжений в кінці ХІХ століття на хвилі руху реалістів і імпресіоністів. Художники барбізонської школи в Франції вирішили замінити цю традицію, згідно якої писали в студії, і розпочали виносити мольберти на вулицю, сподіваючись знайти в пейзажі «істину». Приблизно в цей же час пленер отримав технічну підтримку завдяки винаходу тюбиків для фарби і складених етюдників. Хоча новий рух спочатку піддавався критиці за вільний, «незакінчений» стиль, живопис на природі швидко стали поважати в світі мистецтва.

Живопис на пленері користується попитом і до цих пір; багато хто впевнений, що він дозволяє художнику повністю відчути атмосферу пейзажу і написати її. Більшість художників не копіюють видимий перед ними ландшафт, а щиро стараються відтворити своє власне враження від нього.

Навчання зображення пейзажу на пленері пов’язане з розвитком у студентів уміння правдиво передавати кольором видимі форми за умов реальної дійсності. Воно не лише надає їм професійної грамотності, а й є могутнім засобом естетичного розвитку.

Набуття майстерності живопису пейзажу ґрунтується на послідовному й уважному вивченні натури. При цьому важливо розвивати уміння виявляти і передавати характер предметів, їхню будову, розташування в просторі, кольорові й тонові співвідношення, використовуючи теплі і холодні відтінки, матеріальність зображувальних образів пейзажу.

Любов до природи, спостережливість, прагнення правильно передати натуру – це якості, якими має володіти вчитель.

Уся навчальна робота з живопису на пленері нерозривно пов’язана з практичним використанням закономірностей композиції, малюнка, лінійної повітряної перспективи, розподілу світлотіні на об’ємній формі. Водночас вивчаються закономірності кольорознавства, методика живопису та зразки його класичної спадщини.

Навчаючись зображувати пейзаж кольором, студенти набувають потрібних умінь грамотно зображувати з натури спочатку окремі образи пейзажу (дерева, будівлі, кущі), потім групи нескладних образів (дерева на фоні неба і землі, будинок на фоні просторового оточення) (Додаток № 1). Працюючи з натурою, студенти розвивають зорову пам’ять і спостережливість, просторове мислення, вчаться передавати колір образів пейзажу, бачити і зображувати типове в навколишній дійсності, використовуючи закономірності композиції.

Успіх у навчальній роботі залежить від уважного, глибокого вивчення і зображення натури, її будови, пропорцій, кольору форм окремих частин та взаємозв’язку їх. Вивчати пейзаж означає вміти підбирати головне й найхарактерніше і узагальнювати другорядні деталі, їхній колір. Таким чином, зображення пейзажу з натури розвиває окомір, допомагає засвоїти закони реалістичного зображення й оволодіти живописною технікою.

 

1. 2. Пошук сюжету твору

У процесі роботи над пейзажем необхідно спочатку вирішити сюжет. Тут важливо відчути тему, яка визначає акценти зображення. Треба зосередити свою увагу на більш характерних рисах місцевості, вибрати найбільш типові об’єкти пейзажу. Тобто віднайти сцену, яка вам найбільше до вподоби; саме в цьому випадку результат буде

1 2 3 4

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные