Жизнь и творчество Ивана Кочерги
Він одразу ж поступив на державну радянську службу, працював за ревізора контрольної палати в Робітничо-селянській інспекції. Однак він не покидає думки про літературну творчість і невдовзі повертається до неї,
Життя мудро відкрило йому очі на багато що. Близько стикаючись із селянами та міським людом, письменник глибше побачив і зрозумів душу власного народу, трударів. І. Кочерга відчув велич і романтику героїчної історії рідного народу. Він іншими очима поглянув на українську літературу, історію, і задум написати щось українською мовою опанував його душу . Треба сказати ,що після 1917р. письменник неодноразово звертався до тем з української історії. Але, як пише він в одному листі, " щоразу заважала ота нещадна вимогливість до обраної теми - то сюжет здавався не досить органічним для української п’єси , то вимагав довгочасного вивчення епохи, стилю, старої мови, бо я здавна мріяв про історичну драму з життя українського міста".
2. У 1925р. після кількарічної перерви в творчості драматург написав першу п'єсу українською мовою й на українську тему - дотепну, веселу , іскристу , а разом наснажену гуманістичним духом романтичну комедію " Фея гіркого мигдалю ". Та це був лише перший крок у здійснені наміру драматурга-створити історичну драму з життя України.
І. Кочергу найбільше цікавили ще не прочитані сторінки минулого. Тож, оглядаючись на багату бурхливими подіями історію України , він зупиняє свій погляд на величному в своєму трагізмі часі, коли було придушено славнозвісну Коліївщину, гайдамацьке повстання 1768р.
Іван Антонович, ґрунтовно вивчав історичні джерела, звертається до періоду Коліївщини і створює в 1927р. історичну драму "Алмазне жорно".
П’єсу цю було написано до конкурсу на честь десятиріччя Жовтневої революції. Вона часто виставлялася на кону багатьох театрів і мала великий успіх
У 1928р. була написана перша на сучасну тематику п’єса "Марксу пеклі" . І. Кочерга звертається до народної легенди про козака Марка (Марко Пекельний , або Проклятий ) , котрий наводить у пеклі лад розганяє чортів за що його повертають із пекла до життя. Після виходу "Марка в пеклі" І. Кочерга починає ще пильніше приглядатися до події сучасності. Певно, щоб бути ближче до людей з їхніми турботами, радощами й болями, І. Кочерга 1928р. переходить працювати до редакції газети "Робітник".
На матеріалах життя села він пише п’єси:" Натура й культура", "Навчила доля - де шлях до волі", "Про що жито співає" та інші. Свого часу ці п’єси охоче ставилися на сценах самодіяльних колективів Найчисельнішою стороною їх була злободенність, але художній рівень п’єси був невисокий. А проте й вони становили певний внесок у літературу і театральне мистецтво.
В українській драматургії тоді намітилися дві течії - побутово-реалістична та героїко-романтична.
Перша брала початок у творчості І. Котляревського , І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького , витоки другої були в драмах Л. Українки , окремих п’єсах М. Старицького, І. Карпенка-Карого.
Героїко-романтичну течію продовжила й перетворила в могутній потік молода генерація