Капитал в сфере торговли. Торговая прибыль

прибуток І перейшов в розвиту форму раніш інших форм торгового прибутку, перетворивши примітивне натуральне господарство в розвите товарне виробництво. Торговий прибуток І відповідає тому початковому періоду торгової фази рабовласницького суспільства, у якій торгівля і розвите товарне виробництво тільки вставали на власні ноги, клас торговців тільки формувався, конституювався як суспільний клас, накопичуючи капітал.

Однак незабаром клас торговців сформувався , раніш торговці в сфері торгівлі "робили" гроші безпосередньо своїми руками. Однак у міру придбання і нагромадження капіталу і солідності в торговців стало пропадати бажання займатися самою фізичною працею. Вони вже не хотіли займатися самі навантаженням і розвантаженням, упакуванням, продажем, перенесенням товарів і багатьма іншими видами праці, необхідними в сфері торгівлі. І, щоб звільнити себе від фізичної праці, вони починають використовувати в торгівлі чужу робочу силу, працю рабів і найманих робітників.

Застосування праці рабів і, почасти, найманих робітників дозволяло різко розширити масштаби торгівлі, товарного виробництва, грошового обігу, а разом з тим і масштаби експлуатації дрібних товаровиробників. Але разом з розширенням експлуатації дрібних товаровиробників виникає й експлуатація іншого суспільного класу - найманих робітників. Наймані робітники стали виконувати всю ту фізичну роботу, що раніш виконував у сфері торгівлі сам торговець. Торговець же став виконувати роботу з організації торгівлі, по укладанню торгових угод, договорів, по управлінню торговими працівниками.

Торгові працівники, займаючись продуктивною працею в сфері торгівлі -перевезенням, перенесенням, навантаженням, упакуванням, розфасовкою і т

д. , збільшували вартість товарів, що купець купував в одних людей і продавав іншим за підвищеною ціною. Різниця між більшою знову створюваною торговими працівниками вартістю, що приєднується до старої вартості товарів, збільшуючи її, і меншою вартістю їхньої робочої сили є прибавочним продуктом, виробленим продуктивними торговими працівниками і торговцем, що безоплатно привласнюється. Цей прибавочний продукт (прибавочна вартість) відчужується торговцем від торгових працівників і привласнюється їм у формі торгового прибутку, що на відміну від торгового прибутку І можна назвати торговим прибутком ІІ.

Між торговим прибутком І і торговим прибутком ІІ, незважаючи на їхню внутрішню єдність і зовнішню подібність, є і велика відмінність. Торговий прибуток І створюють для класу торговців дрібні товаровиробники, що є власниками основних засобів виробництва, незалежними виробниками, принаймні   формально, юридично. Торговий прибуток ІІ створюють для класу торговців раби (у рабовласницькому періоді) і наймані працівники.

У своєму розвитому виді торговий прибуток ІІ виникає пізніше торгового прибутку І, останній є його передумовою.

Незабаром після того, як торговці сформувалися як клас, вони почали розширювати старі і прокладати нові шляхи не тільки в межах своєї країни, проникаючи в її самі віддалені, самі глухі, самі дикі куточки, але й в інші, як сусідні, близькі, так і у віддалені країни.

У результаті поряд із прибутком І і прибутком ІІ виникає ще і прибуток ІІІ, що істотно відрізняється від перших двох форм торгового прибутку. Якщо в основі прибутку І і прибутку ІІ лежить нееквівалентний обмін між торговцями і дрібними товаровиробниками (торговий прибуток І) і між торговцями-рабовласниками і рабами та найманими працівниками (торговий прибуток ІІ), то в основі прибутку ІІІ лежить, навпаки, еквівалентний обмін. У різних місцевостях однієї і тієї ж країни,

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Похожие работы