Карл Теодор Ясперс

такого типу, який зберігся і до цього дня. У цю епоху були розроблені основні категорії, якими ми мислимо до цього дня, закладені основи світових релігій, і що сьогодні визначають життя людей».

Це духовне основоположення людства відбувалося одночасно і незалежно в Китаї, Індії, Персії, Палестині, Греції. Тоді жили Конфуцій і Лао-цзи, виникли упанішади, проповідували Будда, Заратустра, виступали пророки Ілія, Ісайя, Ієремія і Второ-ісайя; це час філософів Парменіда, Геракліта, Платона, поета Гомера, трагіків Фукідіда і Архімеда. Їх творчість, проповіді і учення «зводяться до того, що чоловік усвідомлює буття в цілому, самого себе і свої межі. Перед ним відкривається жах миру і власна безпорадність. Стоячи над прірвою, він ставить радикальні питання, вимагає звільнення і порятунку. Усвідомлюючи свої межі, він ставить перед собою вищі цілі, пізнає абсолютність в глибинах самосвідомості і в ясності трансцендентного миру».

Осьовий час по Ясперсу, — це час народження світових релігій, що прийшли на зміну міфологічній свідомості. Майже одночасно на Землі, незалежно один від одного, утворилося декілька внутрішньо споріднених духовних центрів. Основне, що зближувало їх і, отже, було головною характеристикою осьового часу — це прорив міфологічного світобачення, що становить духовну основу доосьових культур. Людина як би вперше прокинулася до ясного виразного мислення, виникла недовіра до безпосереднього емпіричного досвіду, а також раціоналізація відношення до світу і до себе подібним.

З погляду Ясперса, в цей час відбувається становлення історії людства як світовій історії, тоді як до «осьового часу» мали місце лише історії локальних культур. Виділення такого періоду духовного основоположення людства, духовної спорідненості і духовних генів всіх культур дають можливість Ясперсу зробити вивід, що протилежність Сходу і Заходу не абсолютна. Загальне духовне коріння дозволяє знайти способи комунікацій, діалогів, вирішення конфліктів і створення єдиного культурного простору

Щоб врятувати людську суть, що знаходиться в XX ст. на межі загибелі, ми винні, на думку Ясперса, відновити свій зв'язок з осьовим часом, і повернутися до його «першоджерела», підшукуючи для істини, що незмінно втрачається і знов знаходиться, нові «шифри».

Технічна епоха по своїй значущості відповідає прометеївській. Якщо в доісторичний час прометеївська епоха характеризувалася виникненням мови, знарядь праці, умінням користуватися вогнем, то сучасній науково-технічній епосі властиві аналогічні процеси, тільки на більш високому рівні: створення принципово нових інформаційних і інших технологій, відкриття нових джерел енергії. Нова прометеївська епоха готує виникнення в майбутньому великих культур, значення яких аналогічно значенню великих культур старовини. Нові великі культури закладуть основи для другого осьового часу.

Цитати та вислови

Ми є тим, що ми є, тільки завдяки спільності взаємного свідомого розуміння. Не може існувати людина сама по собі, просто як окремий індивід. . .

Границі народжують моє самозвеличання. Якщо моя свобода не стикається ні з якими межами, я перетворююся ні на що. Завдяки обмеженням, я витягую себе із забуття і привожу в існування.

Мета - це шлях в часі

Самі глибокі суперечності між людьми обумовлені їх розумінням свободи.

Людина стає тим, що вона є, завдяки справі, яку вона робить сама.

Минуле міститься в наший пам'яті

1 2 3 4 5