Классификация информационных ресурсов

науки, в тому числі теоретичних досліджень, до складу виробничих сил; він виникає в результаті не просто розумової праці, а її творчої частини (а не рутинної).

Особливо слід відзначити, що не всі повідомлені знання, зокрема завдяки книгам, газетам, радіопередачам, патентним описам і т. п. , виступають в якості інформаційного ресурсу. Випливає нова проблема - інформативність повідомлень. Книги, патентні описи і інші повідомлення мають ще знайти своїх споживачів. Із них ще має бути вилучена інформація. Перед людством стоїть велетенська за своєю важливістю і складністю проблема: вилучити максимум інформації із накопичених за всю історію повідомлень і перетворити її в активно функціонуючий ресурс. Мова йде про перетворення книжкових описів і інших "розсіяних" знань в діючі програми і алгоритми. Це частина робіт з формування інформаційного ресурсу.

Перетворення знань в інформаційний ресурс залежить від можливостей їх кодування, розподілення і передачі. Комунікаційна система суспільства - важливіший фактор формування, накопичення і використання інформаційного ресурсу в базі знань

Може скластись і така парадоксальна ситуація, коли при надмірності знань суспільство буде відчувати дефіцит інформаційних ресурсів.

Можливість ураження ІР сучасної країни з використанням засобів спеціального програмно-математичного впливу (СПМВ) потребує окремого розгляду специфіки цього ресурсу і оцінки його як елемента збройної боротьби. Фахівці виділяють ряд основних якостей ІР: відновлюваність, мобільність, ділимість, замінність, здатність до розвитку. В тій чи іншій мірі вони забезпечують можливість впливу СПМВ на ІР протидіючої сторони. Разом з цим ці якості забезпечують не меншу можливість захисту від подібного впливу з боку іншої сторони. Так, практично всі вони сприяють досягненню відомої стійкості ІР у випадку, коли його об'єкти піддадуться спеціальному впливу з боку протидіючої сторони, оскільки забезпечується можливість відновлення уражених об'єктів інформаційного ресурсу, заздалегідь їх резервування і, кінець-кінцем, непогане виживання цих об'єктів, не дивлячись на їх досить високу уразливість, що розуміється як сприйнятливість до будь-якого впливу, в результаті чого порушується їх функціонування.

Найбільш вагомими, а тому і найбільш захищеними і труднодоступними вважаються ті елементи ІР країни, які за своїм функціональним призначенням мають зберігати безперервну працездатність і (або) діяти в реальному масштабі часу. Маловтішні перспективи принципового (після певної перерви) відновлювання автоматизованих систем раннього попередження про пуск МБР і підйом в повітря стратегічних бомбардувальників, систем управління комплексами ПРО та інших автоматизованих інформаційно-управляючих систем стратегічного призначення, сполучених з державною системою прийняття рішень. За оцінкою закордонних фахівців, результати цілеспрямованого втручання в ці найбільш важливі елементи ІР можуть мати катастрофічний характер і зіставимі за нанесеною шкодою з наслідками застосування ядерної зброї.

Більш уразливі електронні інформаційні системи, що задовольняють вимогам звичайного життя і діяльності військ, підприємств і закладів цивільного сектору. І хоча результати впливу на них не такі радикальні, кумулятивний ефект від постійно накопичуваних наслідків приховано здійснюваного СПМВ може виражатись в великих прямих і опосередкованих втратах матеріальних і інтелектуальних ресурсів, необоротно втраченого часу.

Саме цьому захищеність ІР активними чи пасивними контрзаходами, відсутність в багатьох випадках необоротності наслідків спеціального впливу протидіючої сторони на ІР і можливість його відновлення не знижують актуальності проблеми його захисту. Гострота цієї проблеми вважається тим більш очевидною, якщо врахувати, що деякі якості ІР сприяють розробці і використанню

1 2 3 4 5

Похожие работы